Тепер відвідувачі історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» зможуть не лише відвідати єдиний у світі музей домашньої ікони «Душа України», а й долучитися до виготовлення паперу ручним способом за технологією XVII століття.
Це стало можливим завдяки відновленню на базі замку-музею діяльності середньовічної папірні, урочисте відкриття та освячення якої відбулося 30 листопада.
Саме у стінах нинішнього «Замку Радомисль» 400 років тому архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький заснував першу в центральній Україні фабрику виробництва паперу з коноплі, льону і кропиви. Ці рослини мали довгі волокна (приблизно 2-3 сантиметри), а відтак папір був міцним і довговічним.
Сировина для пульпи замочувалась і настоювалася протягом двох місяців, після чого ще дві доби окремо варився льон
Для убезпечення майбутніх священних книг від пошкодження комахами у паперову сировину додавали лушпиння цибулі та часнику і пелюстки волошок.
Білого ж кольору аркушів майстри досягали за рахунок додавання до пульпи попелу та лугу. При цьому, пропорція поєднання інгредієнтів залежала від призначення паперу. Так, наприклад, якщо папір використовувався для письма гусячим пером, – задля більшої міцності до суміші додавалося більше льону. Разом із тим, в якості водяного знаку на папері залишали відбиток, що ідентифікував папірню – знак Єлисея Плетенецького. Працювали у папірні лише чоловіки, оскільки процес передбачав докладання значної фізичної сили. Виготовлений папір за течією річок Мика, Тетерів, Дніпро на плотах сплавляли до Ларви.
«Обладнання для відновленої папірні виготовлялося місцевими майстрами наново за ескізами на основі старовинних гравюр, – пояснює громадський діяч і фундатор історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» Ольга Богомолець. – За консультаціями щодо відтворення технологічного процесу ми зверталися до спеціалістів і дослідників м. Талліну (Естонія)».
При цьому вона акцентувала на тому, що аналогів таким майстерням в Україні немає: «це унікальна папірня, що на відміну від автентичних ікон, які представлені в музеї, є реплікою папірні XVII століття»
Окреслюючи мету відновлення паперової майстерні, фундатор зауважила, що «завжди мала бажання зробити так, аби народ України пишався своїм походженням, тому повернення до своїх витоків, до своєї історії та культури є сьогодні надзвичайно важливим». Крім того, під час урочистостей Ольга Богомолець продемонструвала присутнім першу книгу Києво-Печерської лаври «Часослов», що була надрукована 1616 року на радомишльському папері.
Владика Києво-Печерської лаври, архімандрит Варсонофій, виконуючи почесну місію від Предстоятеля Української православної церкви, Митрополита Київського та всієї України Володимира, нагородив Ольгу Богомолець орденом Української Православної Церкви в честь Почаївської ікони Пресвятої Богородиці. Крім того на збереження історико-культурному комплексу «Замок «Радомисль» священнослужитель передав першу україномовну релігійну книгу «Пересобницьке Євангеліє», що свого часу була виготовлена з матеріалів відновленої нині радомишльської папірні.
Прес-служба облдержадміністрації