Власне це перевидання: доповнене і дещо перероблене однойменної книги, виданої дещо раніше.
У ній – справжнє життя, без прикрас і вигадок, нашпиговане реаліями. В коротких оповідках розкриваються людські стосунки, курйози, вибудовані на взаєморозумінні, коханні, ненависті, гідності й милосерді.
Про це йдеться у сюжеті .
Якщо не розділяти їх на окремі новелки, то написане можна назвати своєрідною сповіддю автора про своє дитинство, теперішнє життя. Іноді й з усмішкою на вустах… Обкладинку до видання виготовила донька автора Юлія. А ще в книзі є власні малюнки автора олівцем.
Присвятив цю книгу Віктор Васильчук своїй дружині Світлані, відповідальному секретарю, члену спілки журналістів, працівниці газети «Вечірній Коростень».