25 грудня у Житомирській філармонії відбудеться концерт Ірини та Володимира Шинкаруків.
Заслужена артистка України Ірина Шинкарук — перше українське ім’я, занесене до міжнародного музичного каталогу «Who is who in music».
Народилася 31 липня 1979 року у Фастові Київської області. Дитячі роки провела у Житомирі. В студентські роки живе то у Житомирі, то в Києві. А у 1998 році остаточно переїжджає жити до столиці.
Освіту здобувала у Житомирському державному педагогічному університеті ім. І. Франка на факультеті філології та в Житомирському училищі культури на хормейстерсько-диригентському відділі. Другу вищу освіту отримала в Національному Університеті культури і мистецтв, де пізніше викладала естрадний спів.
Свою концертну діяльність почала із чотирирічного віку в дуеті з батьком — Володимиром Шинкаруком. У 1990 році виграла свій перший музичний конкурс — «Замкова гора»(м. Житомир).
На думку фахівців, Ірина Шинкарук започаткувала новий напрямок у сучасній українській популярній музиці — магічний рок. Зараз у репертуарі співачки переважає танцювальна музика. Паралельно з цим, вона записує та виконує а капельні народні твори.
Володи?мир Фе?дорович Шинкару?к — поет, прозаїк, композитор, бард-виконавець. Професор Житомирського державного університету імені Івана Франка. Почесний громадянин Житомира.
Володимир Шинкарук народився 19 серпня 1954 року в селі Вчорайшому Ружинського району Житомирської області в родині медиків. У період хрущовського «укрупнення районів» Шинкаруки переїхали в Хмельницьку область: у 1958–1962 роках вони мешкали в селищі міського типу Теофіполь, а 1962–1966 роках — у місті Красилів.
1967 року родина Шинкаруків повернулася в Житомирську область і оселилася в селищі Червоному Андрушівського району.
1971 року Володимир Шинкарук закінчив Червоненську середню школу і став працювати завідувачем клубу Червоненського цукрового комбінату. У 1972–1976 роках навчався на філологічному факультеті Житомирського педагогічного інституту, після закінчення якого залишився викладати на кафедрі російської та зарубіжної літератури. Служив у війську, навчався в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту імені Максима Горького.
Працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також в Київському національному університеті культури та мистецтв (2000–2002).
Почесний громадянин міста Житомира (2011). Лауреат обласної комсомольської премії імені Миколи Шпака (1986), Всеукраїнської премії імені І.Огієнка (2008), володар І премії Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Пісенні тексти про кохання» (2010).
