Житомирські журналісти об’єдналися перед кінцем світу. РЕПОРТАЖ із Паб & лаунж – бар “ФРЕГАТ”.

Кажуть, що преса у Житомирі неконсолідована. Мовляв, не дуже гарна риса українців “моя хата з краю” не минула журналіське середовище.

Тобто, якщо когось із нас починають, так би мовити, “чмирити” чиновники, або ще якісь герої наших публікацій, ми не захищаємо один одного.

Ну а про те, щоб зібратися отак разом, щоб обговорити стан справ і намітити стратегію спільних дій – то взагалі сфера польоту думки письменників-фантастів.

Але це сталося. Кажуть, українці об’єднуються перед чимось жахливим. Вчора журналісти Житомира, ніби відчуваючи нагальність зібрання і відповідальність моменту, заради спасіння Всесвіту від запрограмованого жрецями Майя апокаліпсису, ритуальними танцями відвернули здавалося б невідворотнє.

Організував зустріч Сергій Форест, який керує ЖОГО “МІР”. Ведучий зазначив, що улюблений вислів Фореста – “За МІР во всьом МІРе”, а з залу пролунала фраза про те, що “Красота спасьот МІР”.

Свято вдалося на славу. Паб & лаунж – бар “ФРЕГАТ”, який відкрився у Житомирі нещодавно, створив усі умови для змістовного відпочинку місцевої преси. Заклад, який розташовується у районі автовокзалу, приємно здивував якістю обслуговування і можливістю проводити корпоративи з хорошим звуком та відеоісталяціями.

Спочатку було все офіційно. Але ведучі свята Віктор Мельниченко і Інна Власенко – справжні шоу-мени, – “розкочегарили” задумливих журналістів.

А Василь Вознюк, наш славний земляк-карикатурист, який нехило засвітився на шоу Савіка Шустера, створив шаржі для журналістів рідного йому і нам усім Житомира!!!

Стало спекотно, коли зайшла мова про продажність журналістів, які живуть і працюють у Житомирі. Усі зійшлись на тому, що гроші – це добре, що без них не проживеш і що вибори – це не лише зло, а й можливість покращити матеріальне становище редакцій, звісно ж на благо читача. Так, наприклад, сайт Репортер Житомира завдяки виборам нашкріб трохи грошей і проінвестував їх у розвиток, тобто редизайн. А все ж для читачів і заради об’єктивного висвітлення.

Взагалі тема грошей непроста. З одного боку вони потрібні, бо жити треба ж за щось, з іншого – суспільство потребує чесних новин. От і спробуй, не продавшись, викрутитись.

Ще говорили про значущі події у житті міста за минулий рік. Більшість з тих, хто висловлювався, найважливішими подіями називали не вибори, а те, що дитині виповнилося стільки-то рочків, що малий у цьому році пішов у перший клас, що син вступив до ВУЗу. Зворушливо звучало і чесно.

Щодо подій, то Антон Бездітко з “Міста” згадав національні стрічки на машинах у період Євро. – Це об’єднало українців, – переконаний Бездітко, і з ним важко не погодитися. Ірина Степаненко з СОЮЗ-ТВ згадала бійку у ВР та спилений “Свободою” паркан.

Патріотизм близький житомирським журналістам, але одночасно присутні говорили про те, що політика їх дістала. Тобто ми розмежовуємо чисті почуття патріотизму, любові до України, з брудом політики. Хоча, політика вирішує, і якщо брати на себе відповідальність, то треба йти у цю політику і вимазуватись у цей бруд, або ж приносити нові стандарти, що у мільйон разів складніше. І чи вони узагалі існують??? Чи основний стандарт – це гроші?

А можливо, ми, журналісти, через те, що мало знаємо, і ставимо перед собою такі смішні питання вибору? Можливо, вибір вже зроблений за нас людьми, які вже знають відповіді на ці питання? І вони зверхньо дивляться і сміються з нас і наших роздумів. Роздуму привіт).

Загалом, свято вдалося. Журналісти теж люди і мають право на відпочинок. Наступні засідання житомирського журналіського клубу відбудуться у першу чергу за участі тих, хто не був присутнім на вчорашній зустрічі.

З наступаючим Новим Роком, наші читачі. Читайте житомирську пресу і судіть її по заслугам, бо вона того варта.