Вулицю Московську знову звільнили від стихійної торгівлі.
Знову, бо періодично тут торгують, хоча й робити це заборонено. Зрозуміло, що риба шукає де глибше, а продавець – де краще можна продати, але ж правила або одні для всіх, або ні для кого.
Ні що інше як бідність, зубожіння штовхають людей на те, щоб торгувати на асфальті. Це глобальна проблема рівня усієї держави. Бабусі з навколишніх сіл везуть в Житомир декілька пляшок з молоком в надії його продати за копійки й таким чином підтримати фінансово дітей, вдягнути внуків.
Їх більше 500. Але тих, хто торгує з землі, вони не приваблюють. За день треба заплатити 10 гривень за торгове місце, а для цієї ж бабусі, яка привезла з села три пляшки молока – це означає втратити половину прибутку, за умови, що вона продасть.
Та й покупець в Житомирі, який роками привчений купувати з землі, лінується пройти до молочного павільйону зайві 300 метрів. Загалом, пожинаємо плоди “вседозволеності”. Навести порядок в Житомирі в питаннях торгівлі, а отже й благоустрою, що змінює поведінку людей, які перестають смітити собі під ноги, жоден мер не спромігся.
А важелі є. Складання протоколів, штрафи, вилучення продукції – такі методи впливу мають уповноважені органи щодо порушників правил торгівлі. Але чи забезпечують “органи” у повній мірі дотримання законності щодо правил торгівлі? Відповідь однозначна: у повній мірі – ні. В інакшому випадку, з землі б в Житомирі не торгували.
Тоді питання: чому ж торгують? У нас слабка влада, чи може стихійну торгівлю “кришують” люди, які не по “зубам” місцевим правоохоронцям?
Наприклад, житомиряни роками несміливо обурюються тим, що на розі Московської й Житнього ринку не боячись суду земного й небесного займаються незаконною підприємницькою діяльністю “меняли-кидали”, а через дорогу в сквері “орудують” циганки-гадалки, які сповіщають “погані новини”, а потім залишають без штанів.
І хтось-щось зробив? Тотальне беззаконня передається як вірус – одні обдурюють, інші торгують в заборонених місцях. Хто має вирішувати ці питання: мер, чи міліція?
Мер каже, що міліція. Згідно ст. 160 Кодексу України про адмінстративні правопорушення тільки правоохоронні органи та підрозділи муніципальної міліції мають право вилучати товар.
Отже, муніципальна міліція, яка підпорядковується мерії, також має повноваження наводити лад з несанкціонованою торгівлею. Й періодично наводить. Але, на жаль, не може втримати результат.
Очевидно, що системної роботи в плані контролю за цими процесами в Житомирі ніколи не було.
Вікторія Лук’яненко, журналіст ЖОДТРК в програмі “Думки з приводу” дослідила питання вуличної торгівлі в Житомирі.