Ця добірка із забавних та повчальних історій з життя моєї сім’ї та моїх сусідів підготовлена спеціально до Дня сміху чи то пак, усіх дурнів.
Але не хотілося б так вузько її позиціювати, адже в нашому бутті потішні ситуації часто-густо дозволяють побачити більш глибші, підспудніші речі.
Одразу попереджаю, що ці історії – не для дітей, тому із розумінням поставтеся до деяких не зовсім пристойних слів, тому що і вони – частина нашого середовища існування.
Слова на літеру «А»
Семирічна дівчинка Н. зі своєю трохи старшою за себе подружкою Ю. граються в школу (мало їм справжньої!!!).
Ю.: Вивчаємо літеру «А». Які ти знаєш слова на «А»?
Н.: Алфавіт.
Ю.: А ще які?
Н.: Білочка.
Ю.: Та ні, треба називати слова, які починаються на літеру «А»!
Н.: Абрикос.
Ю.: Добре, а ще?
Н.: Банан.
Ю.: Скільки тобі можна повторювати?
Я разом із сорокарічним дядьком Н. сміємося. І починаємо й собі придумувати слова на літеру «А».
Я: Амфетамін.
Дядько: Анаша. І алкоголь!!!
Тонкощі виховання
Чоловік: Як би ти відреагувала на те, що твій син – гей?
Дружина: Нормально, це ж моя дитина!
Ч.: А я б вчинив, як у тому анекдоті: змусив би його з’їсти оселедця з огірками і запити це кислим молоком! Щоб знав, для чого йому дупа!.. А якби дізналася, що твоя донька – лесбійка?
Д.: Змусила б її попісяти на оголений електродріт!
Ч.: (в шоці): ???
Добрий дядечко
Надворі – чудова погода і я з дочкою вийшла погуляти на вулицю. Там уже дихали свіжим повітрям молода матуся С. із трирічною донькою В. і півторарічним синочком Д.
Недалеко від будинку сусіда стояв джип, а біля нього ошивався добродушний на вигляд дядечко-водій років за сорок. Хлопчик захоплено оцінив автівку і пішов просто до неї.
Матуся – за ним.
Дівчинка В. з моєю донькою зосереджено обривала гілочки на кущі, що ріс обабіч дороги. Через хвилину дівчинка підірвалася від цього заняття і озирнулася: її братик сидів за кермом чужої автівки! Це водій щедро дозволив малому побавитися.
Дівчинка з криком:
– Мамо, тримай братика, бо його вкрадуть! – кинулася до джипу.
Я з малою потюхкала слідом.
Хлопчик зовсім не переживав, що його хтось може вкрасти – поруч була ненька, а він крутив кермо і бібікав. Нарешті молода мама вирішила, що досить, подякувала водієві й взялася забирати сина з джипу. Хлопчик пручався і брався плакати.
– Вибачте, мій син дуже любить усілякі машини, – сказала С.
– Та нічого, – з лагідною посмішкою відповів дядечко, – Ось ваш тато заробить грошей і теж купить машину. Я ж колись теж був голосраким!!!
Окуляри (майже за Едгаром По)
Пішла до гінеколога К. (через шість місяців після пологів). Вона вирішила зробити УЗД. Намастила мені живіт гелем, поводила датчиком, почала вглядатися в картинку на моніторі.
– Так-так… Що тут у нас? Ого, бачу вагітність! – компетентно заявила К.
Я відчула, що сивію. Серце вискакує з грудей. Разом із тим намагаюся заспокоїтися, бо майбутнім мамцям не можна хвилюватися.
К. попросила медсестру принести їй окуляри. Одягши їх, гінеколог знову вдивилася в комп’ютер.
– О Боже, наскільки краще бачити в окулярах! Ні, голубонько, немає у тебе вагітності.
«Щоб тобі», – подумала я.