Хочу, щоб Конституція України – виконувалася

Українська Конституція – це одна з найкраще прописаних конституцій у світі.

І якби вона виконувалася «як книжка пише», то ми б з вами мали би хороший правовий «бекґраунд», беззаперечний захист з боку закону. Звичайно, це легше сказати, тяжче виконати.

Основний закон – це політичне тіло держави і воно повинно мати свої органи, своє обличчя, свою ідентичність, відображати дух народу. Якщо один з органів захворів, його потрібно лікувати, щоб весь організм працював правильно. Це організм держави, він має бути здоровим.

Я, як і кожен громадянин, хочу ефективну безкоштовну освіту, медицину, рівний доступ до природних багатств країни.

Прикладів безліч, коли права людей порушуються тупо і безцеремонно.

Звичайно, не буває абсолютно ідеальних ні суспільства, ні влади, ні конституцій. Але її слід виконувати. Виконувати як по літері, так і за змістом, не зважаючи на територію проживання, політичні погляди й кулінарні смаки, чи марку машини.

Влада має першочергово не дбати про власні інтереси, а турбуватися про інтереси держави, суспільства, народу. А нам не ковтати жадібно локшину, що вішають на вуха. Бо ми, а не хтось інший, утворили сьогоднішню владу, є громадянами України, маємо свою Конституцію.

Нехай нікому не кортить звинувачувати Основний закон в труднощах економічного, соціального чи духовного характеру. Вони існують не з вини Конституції, а всупереч її змісту. Внаслідок надмірної політизованості конституційного процесу, закон часто використовується українськими політичними гравцями суто як інструмент політичної боротьби.

Кожна нормальна людина хотіла б, щоб влада займалася більш нагальними проблемами: безробіттям, нестатками, жахливими дорогами, непомірними цінами, деградацією села…

Щоб не мирилася з корупцією, хабарництвом, неможливістю захистити конституційні права громадян. Не можна сказати, що влада не бореться з цими проблемами.

Просто хочеться, щоб Конституція України – виконувалася у повній мірі. Багатьом, в селі, наприклад, де в будинках бува іноді немає ні телебачення, ні радіо, байдуже яким чином це буде забезпечуватися. Там головне, щоб було чим нагодувати дітей, працював дитсадок, медпункт, був якийсь заробіток…

Ті, хто здійснять всі ці кроки, увійдуть в історію державотворцями. Це не пафосні слова, це констатація, це назріла потреба, яку мають усвідомити і політики, і всі громадяни.

Ми всі маємо дотримуватися, захищати Основний закон.

Якщо громадянин не матиме звичайної поваги, то скільки б він не жалівся, не кричав про дотримання Конституції, вона буде якимось формальним законом.

Потрібен внутрішній мотив дотримуватися її, не шукаючи нагоди ухилитися чи обійти. На жаль, навіть не всі ознайомлені зі змістом Конституції, тому для початку, чи не варто було б її прочитати?

Вітаю усіх зі святом!