Іванківці й Немиринці. 2 фестивалі – одне свято. Фото. Відео

На Житомирщині зрозуміло що в один й той самий день, а точніше вечір, проходять два Купальські фестивалі.

Один в Іванківцях Бердичівського району, інший в Немиринцях Ружинського.

Перший проводить Олександр Дмитрук, другий – Павло Жебрівський. Обидва – екс-помаранчеві.

Іванківському фестивалю – декілька десятиліть, Немиринському – 6 років.

Отож, Житомирщина проводить одразу два купальські фестивалі. Хто з ким дружить, або куди звик – туди й їде.

Репортер Житомира за 2 роки відвідав обидва фестивалі.

В Немиринцях набагато більше етнопродукції виставляють – народні майстри сюди з’їжджаються звідусіль.

Чим там ще класно, що великий пологий схил, який переходить в озеро. Між ними – сцена.

Тобто простір широкий й відповідні відчуття. Танці – етномузика, український шлягер.

В Іванківцях дійство проходить в центрі села на місцевому стадіоні. Сувенірки набагато менше. Це аргумент для тих, кому вона потрібна. Обабіч поля – палатки з напоями, шашликами, святковими штучками, дитячими атракціончиками. По центру – сцена. Для тих, кому важко стояти – лавки.

Щодо святкової програми – то зрозуміло, що й в Іванківцях і в Немиринцях акцент робиться на купальський репертуар, обрядовість.

Цього року Репортер Житомира побував в Іванківцях.

Обрядове дійство провів колектив “Джерельце”, який в 2011-му році став володарем третьої премії XII фестивалю «Червона рута» в жанрі «Український автентичний фольклор» за напрямком – гуртовий спів.

Далі були виступи виконавців. Пісні й акробатичні етюди виконували учасники вітчизняних “шоу талантів”. Місцеві співаки, на щастя, співали українською.

Не обійшлось й без “Верки Сердючки”, “Ірини Алегрової”, “циганки”, чиї виступи хоч і викликали емоції й стимулювали народний “розгуляй”, але які за своєю суттю є непоєднувані з древніми українськими традиціями, від долучення до яких ми відчайдушно намагаємось набратися “сили”.