В Житомирі розповіли як вмирав маніяк Онопрієнко

Сьогодні у Житомирі стали відомі обставини смерті найкривавішого вбивці в новітній історії України, на рахунку якого – 52 людських життя.

Анатолій Онопрієнко прожив 54 роки, останні 17 з них – у камері для довічно ув’язнених Житомирської тюрми №8.

Онопрієнко не мав контактів з іншими засудженими, оскільки, по-перше, відмовився від праці, а по-друге, навіть найжорстокіші вбивці й душогуби, які сидять довічно в житомирській тюрмі, зі слів керівників адміністрації установи, засуджують те, що скоїв Онопрієнко.

Можливо, саме тому на звістку про його смерть, засуджені на довічно жодним чином не відреагували.

Найбільше вбивств маніяк здійснив на території Житомирщини.

Пояснюючи на камеру скоєне, він говорив, що його штовхнули на вбивства сигнали з космосу, які він почав отримувати. Загалом, Онопрієнко наговорив багато й часто одні його заяви суперечили іншим.

Останніми роками інтерес до його персони згас. В 2013-му році засуджений спілкувався з журналістами видання “Известия в Украине” та дав інтерв’ю телеканалу ICTV.

А помер він 27-го серпня 2013-го року о 17 годині 15 хвилин.

Попередня причина смерті – гостра серцева недостатність та ревматична хвороба серця, яка почала прогресувати.

Це підтверджують систематичні скарги засудженого на стан здоров’я. В установі переконують, що пацієнта забезпечили необхідними препаратами, які йому приписав лікар.

При обході поста сектору, де тримають “пижиків” старший сержант виявив, що засуджений Онопрієнко непритомний. Фельдшер надав першу медичну допомогу. Далі прибули лікарі екстренної медичної допомоги, реанімаційні заходи якої не повернули до життя вбивцю 52-людей.

Обстановка в камері маніяка була “спартанською”. Чутки про те, що найкривавішого вбивцю України забезпечили благами цівілізації й ніби він жив у зручних умовах, як на курорті, виявилися всього-навсього чутками.

Жодних передач з волі, таких як телевізор, інші речі, він не отримував, бо не було від кого, а працювати на виробництві, щоб дозволити собі придбати речі для поліпшення побуту душогуб не бажав.

Вбивцю поховають на території, яку установа передбачила для погребіння засуджених, по кримінальним справам яких не проходять родичі. Від Онопрієнко рідня відмовилася.

Місце поховання Онопрієнка в.о. начальника управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області Анатолій Бобриньов вказати відмовився з етичних міркувань, очевидно, для того, щоб унеможливити ймовірність здійснення актів помсти збоку родичів убитих, стражданння яких неспроможний вгамувати навіть час, який, кажуть, лікує.