Ось і пройшло 100 днів з дня роботи влади Житомира, яка прийшла до керма у місті після дострокового припинення повноважень Житомирського міського голови Володимира Дебоя, яке відбулося 25-го лютого 2014-го року.
До цих пір у місті не призначені позачергові вибори міського голови й цей факт вже є показовим, зважаючи на те, що Житомир – єдине місто в Україні, в якому представники нової влади заблокували призначення позачергових виборів, подавши через наближених людей до суду позов, у якому “просили” повернути повноваження мера, якого вони зняли. Позов потім ними був відкликаний, але вибори не призначені.
Ситуація дає відповідь на питання, кому вигідно тримати Житомир в підвішеному становищі, без легітимного міського голови – тим, хто цей процес запустив – формальній владі міста, якій не заважає вже ініційовувати закриття комунальних підприємств, виведення в приватну сферу майна громади, зупиняти існуючі проекти реконструкцій центру міста і його об’єктів факт того, що в місті немає мера й, фактично, відповідальність за всі ці рішення – колективно-безвідповідальна.
100 днів роботи – привід робити перші підсумки.
Однак, прес-конференції, присвяченій 100 дням роботи в Житомирі так і не відбулося.
Напередодні, перший заступник Житомирського міського голови Сергій Сухомлин провів брифінг, під час якого повідомив, що завдяки прискіпливому погляду нової влади, вдалося врятувати від неефективного використання близько 30-ти мільйонів гривень.
Можливо, це і є найбільшим досягненням у Житомирі, якщо це справді так.
Також, ми знаємо, що нова влада добилася того, що в центрі міста не будуватимуть АТБ. Частково житомиряни бачать ремонти доріг, які здійснюються за рахунок державних коштів, які, як версія, можуть виділятися Житомиру для того, щоб кандидатові від влади було чим похвалитися перед виборцями, коли він йтиме в мери, коли шанси на перемогу стануть реальнішими, ніж є зараз й про попередників почнуть потихеньку забувати. От тільки в жодному законі не написано, що можна відтягувати вибори мера через те, що в тебе поки що немає шансів на них перемогти. Про моральний аспект краще й не говорити, як це виглядає зі сторони.
Однак, ніщо не стоїть на місті й потрібно дивитися вперед у будь-якому разі.
Головне, щоб ліфти не зупинялись через відміну ліфтових карток, щоб весь фінансовий тягар не лягав, виключно, на плечі місцевих жителів.
Щоб житомиряни фінансово впоралися з підвищеннями плати за проїзд в громадському транспорті, за воду, газ, електроенергію, комунальні послуги, адже держава без жодних сентиментів розраховуватиметься з усіма своїми боргами виключно за рахунок населення, якому підвищують тарифи. При цьому ми не чули, щоб зростала заробітна плата, але знаємо про те, що на місце одних багатих просто приходять інші.
Щоб допомога до військових не лише доходила, а й щоб тут на місцях не розрадалась і й на цьому тлі не діяли схеми “списання” зниклих матеріальних цінностей.
Щоб завершення реконструкції “Ракушки” не здешевили настільки, що плитка, яку там планується покласти замість асфальту не повторила долю сумнозвісної реконструкції вулиці Московської, гордості екс-житомирського міського голови Віри Шелудченко, до якої наближений нинішній перший заступник мера Житомира Сергій Сухомлин.
Й головне, щоб влада, яку нині представляють бізнесмени, перед тим, як все пускати з молотка, не забувала про соціальне навантаження, яке покликана виконувати муніципальна власність, адже люди в нас живуть бідно в тому числі через бізнесменів, які сьогодні при владі в Житомирі.
Сподіваємось, що на 200 днів та на інші дати діяльності нової влади, якщо вони будуть, ми не зможемо дозволити собі таких картинок, оскільки критикувати нашу рідну житомирську владу, а точніше, не всіх службовців міськвиконкому, а саме – керівника міста й його найближче оточення буде соромно й продажно, через те, що всі побачать, що він – керівник, і вона – влада, працює виключно заради блага житомирян, а не власної кишені й показує при цьому результат.
