Від неоголошеної війни на Сході України рятують своє життя десятки тисяч громадян України різних національностей. За останні декілька місяців у Житомирську область, покинувши свої будинки, приїхало близько 500 циган.
Люди намагаються не просто знайти притулок, а й зламати стереотипи, що всі цигани – це злодії і шарлатани, які нічого не вміють і не хочуть робити. Частина із них навіть мають вищу освіту та на Донбасі займалися підприємницькою діяльністю. Роми не проти і тут, на Житомирщині, піти тимчасово працювати, однак роботодавці циган працевлаштовують неохоче.
Не поспішає допомагати циганам і влада міста та області. З 500 переселенців притулок влада надала тільки 17 особам в готелі «Житомир», п’ятеро з яких згодом самостійно знайшли собі інше помешкання. Майже 400 осіб – розселила серед своїх родичів і знайомих голова правління ромських громадських організацій Житомирщини Людмила Коберник.
Саме вона неодноразово зверталася до представників влади міста й області з проханням допомогти знайти хоча б якийсь притулок чи зібрати продукти харчування та медикаменти для таких людей. Востаннє, коли звернулася в обласну раду, заступник голови облради, з її слів, відповів їй нецензурною лексикою.
А між іншим 12 осіб, семеро із них – діти, які наразі живуть у готелі «Житомир», вдячні за дах над головою. Вони не скаржаться на умови, в яких доводиться перебувати, і кажуть, що хочуть швидше повернутися додому в Донецьк.
Переселенці-цигани з Донбасу на Житомирщині поки що не можуть знайти роботу, обіцяних виплат від соціальних служб також не отримують. Роми звертаються до небайдужих житомирян і мешканців Житомирської області з проханням допомогти. Серед цих 12-ти є не тільки діти, а й жінки, які потребують лікування.
У той же час, на жаль, вже не один рік репутацію циган у Житомирі «підмочують» групи шахрайок циганської зовнішності, які знімають з нашого брата останню сорочку гіпнотично-шахрайським шляхом і жодна влада не спромоглася покласти цьому край.
Переселенка Тамара наливає у пляшечку для свого маленького сина воду, бо ані компоту, ані дитячої суміші у неї немає. Старший син просить у мами цукерку та молода жінка тільки розводить руками.
Свекруха Тамари Наталія хворіє на цукровий діабет. Ліки, які вона встигла взяти із собою, тікаючи з Донецька, вже закінчуються, придбати нові немає за що.
Перелік необхідного:
1. ліки (диофромін 850, карволтап, бісепрол, знеболювальні препарати, мазь від болів у суглобах, мезин, шлункові каплі, валер’янка, оменразол, анальгін, карсил);
2. памперси (4, 5) і дитяче харчування;
3. пральний порошок, шампунь і мило;
4. продукти харчування (чай, цукор, овочі, фрукти тощо, можливо – солодощі для дітей).
Родина дякує за будь-яку підтримку.
З питань надання допомоги звертайтеся до голови правління ромських громадських організацій Житомирщини, члена Громадської ради при ОДА Людмили Миколаївни Коберник за телефоном (067)-410-83-05.
Спліт-системи Ви знайдете тут