На зустрічах із жителями Брусилівського району лідер 66 округу, кандидат в Народні депутати Іван Литвин відвідав село, де господарством школи завідує настоятель місцевої церкви, познайомився з керівницею єдиної заготовчої конторі на Житомирщині і дізнався про про ферми, на місці яких тепер росте кукурудза.
Селище, розташоване на берегах річки Здвиж – місцина добрих і згуртованих людей. Жителі села Нові Озеряни тепло зустріли молодого кандидата до лав Верховної Ради Івана Литвина. «Треба змінювати всю владу зверху донизу – говорить вчитель Віктор Соколовський, – керування довірити молоді. У старій системі для дітей наших місця нема: вони змушені на регулярно їздити на роботу в Київ, аби хоч якось прокормити свої сім’ї».
Не дивлячись на загальні біди, населений пункт продовжує розвиватися. Завідуючий господарською частиною у школі, вчитель по професії, отець Семен, в житті настоятель місцевої церкви. Її Іван Литвин відвідав особисто щоб поставити свічку і помолитися за воїнів АТО.
Проблема навали східного загарбника турбує жителів Водотиї Брусилівського району. Два сини голови місцевої селищної ради захищають батьківщину на східних територіях. Івану Литвину особливо близька проблема солдатів, деякі з яких по вісім місяців не бачили рідного дому. Він лише нещодавно повернувся із зони бойових дій і краще інших розуміє наскільки важко солдату – і фізично, і психологічно – захищати батьківщину без достатньої підтримки, без гідного озброєння – у час, коли держава стоїть на порозі масштабних змін.
«Правильно каже Іван Литвин що люди не вірять нічому – жителі зневірені. Зараз практично кожна сім’я якось зв’язана з цим АТО: там наші діти, чоловіки, брати», – говорить завуч школи Ніна Хоменко.
На зустрічі з громадою у селі Яструбенька гостро стала проблема сільського господарства. «Щоб стало краще, всім закатати рукава треба і працювати день і ніч, як ми колись працювали, – бідкається місцева активістка Лідія Михайлюшина, – Була колись ферма: і кози, і вівці, і коні, і свині, і корови. Всі продали – і засіяли кукурудзою, з якої навіть хліба не спечеш – хіба що свиням віддати». Вислухавши жінку, Іван Литвин погодився, що сільське господарство потребує розвитку. І почитати варто з правил купівлі і продажу молока в Україні.
«Як мінімум, – наголошує кандидат, – треба на законодавчому рівні узгодити мінімальну вартість молока яке купляють у населення – три гривні, а потім ще додавати кошти за жирність. Зараз фактично і не вимірюють її – закуплять по дві гривні і виливають у один бідон. Крім того, необхідно обмежити граничну ціну на продукт у магазинах. Ненормально, коли закупають його по дві гривні, а продають по п’ятнадцять. Довіра населення – ось що в першу чергу має хвилювати депутатів, котрі відкривають підприємства, забирають землі і намагаються нажитися на жителях сіл, котрі не можуть їм відповісти».
Євгенія Мазуренко
