Коли день перевалює за середину, відкриваються нові фарби міста – у тисячах розлогих тіней вимальовуються дивні архітектурні спорудження, макети природи, силуети людей. Коли вік перевалює за середину, душа народжується заново, з’являються історії, які хочеться розказати.
Творчий проект при жіночій раді «Надвечір’я» з його керівником Рафальською Ніною Василівною доводить усім, що після п’ятдесяти життя тільки починається.
Мистецьке об’єднання людей похилого віку, котре уже пишається другим місцем на обласному конкурсі, бере свої витоки з «КООП Заготпром», а саме від його керівника Рафальської Ніни Василівни.
Діалог і співпраця з населенням – основа роботи підприємства. Адже і у перших, і у других свої біди, які згуртовують людей. Масова приватизація, а з ними і тендери, значно обмежили можливості як і «Заготпрому», так і звичайних жителів, котрі тепер не можуть вільно оброблювати свою землю. Тому і розповсюдилася широка практика зворотного продажу. Скажімо, люди приносять квасолю – отримують хліб, моркву – отримують капусту, і тому подібне.
Саме у рамках такої співпраці у 1997 році і розвинулася ініціатива при жіночій раді. Обов’язки розділили. Хтось узявся опікуватися дітками, хтось-талантами району. Ніні Василівні дісталися люди пенсійного віку. Так і виникла ідея створення клубу «Надвечір’я». На підприємстві «Заготпром» жінка працює уже 23 годи – перші п’ять відробила на посаді бухгалтера, інші 18 – очолювала колектив. У період, коли підприємство переживає кризу, проект врятував людей від зневіри.
«Для них це особливо важливо, – каже жінка, – знати, що вони досі потрібні і про них пам’ятають. Так і жити хочеться більше. Наша мета – згрупувати населення, зібрати і розказати усім про їх цікаві життєві долі. А у людей такого віку їх ой як багато».
Зазвичай засідання клубу триває години 2-3. Не обходить його стороною і місцева рада – представники цікавляться проблемами пенсіонерів і самі з задоволенням слухають, які цікаві перипетії довелося пройти присутнім на своєму життєвому шляху. Так, 93-річна учасниця клубу на прізвище Таразубник, пройшовши свого часу війну, паралізована, славиться тим, що знає на пам’ять Псалтир.
Пенсіонери пишуть вірші, вітають людей з Різдвом, співають старі колядки. По всьому району клуб налічує близько 200 учасників, пройде найактивніша п’ятдесятка – жителі Брусилова. Дивовижно, але ініціативу Брусилівського району уже планують підтримати активісти із Малина і інших населених пунктів.
Є ще чого до прагнути, але порівняно з Польщею, де була нещодавно Ніна Василівна, роботи непочатий край. «Там люди духовністю живуть, – каже вона, – у нас не так. В Україні всі переживають за хліб насущний – для дітей, для себе, заздрість скрізь. Треба змінювати світ, ламати систему щоб не було цієї прірви між багатими і бідними, аби талановита молодь могла пробитися. Зараз цінності зовсім інші. Жаль бачити, що люди з вищою освітою стоять на базарі і торгують, бо не можуть себе реалізувати».
Щоб літнім людям жилося краще, треба допомагати молоді. Тоді вона буде залишатися і відбудовувати країну, а не виїжджати за кордон на заробітки. На думку жінки, старі політики уже зробили свою справу. Прийшов час працювати по-новому, за новими сценаріями, зі свіжими ідеями. «Пенсіонерам потрібна влада на кшталт кандидата в депутати Івана Литвина, – вважає жінка, – політики, в яких вони зможуть бачити своїх дітей і вірити в те, що у нас є майбутнє. Кожен має починати зміни з себе, із своєї моралі».
Ми звикли до того, що влада існує окремо з народом. Українці викручуються як можуть і з року в рік пристосовуються до новин, які приходять «зверху», не маючи можливості ніяким чином впливати на прийняття тих чи інших рішень.
«Ми створюємо нову ініціативу «Майбутній політик» на території Житомирщини, – ділиться своїми планами Іван Литвин, – завдяки їй талановита молодь зможе реалізувати себе і підключитися в структуру управління країною на рівні району і області. Якщо ви звернете увагу, члени моєї команди усі молодого віку. Прийшов час змін. І змінювати країну маємо ми самі».
Нещодавно Іван Литвин разом з екс-губернатором області Миколою Рудченком на запрошення відвідав зустріч клубу «Надвечір’я», де особисто познайомився з учасниками. «Таланти в Україні є, – говорить кандидат, – неможливо залишатися осторонь таких визначних подій. Люди зустріли нас привітно. Значить довіряють, розуміють. А довіра народу – основа майбутньої перемоги, і стимул на реальні дії ».
