Жовтень 2014 є особливим місяцем в житті українського політикуму, оскільки фактично, незважаючи на політичні, військові та юридичні колізії, саме в цей час проходить безпрецедентна виборча кампанія.
Якщо з голосуванням по партіях ситуація більш-менш зрозуміла, оскільки тут склалася тріада – партія влади і дві гілки опозиції, то особливо гострим буде протиборство кандидатів по мажоритарним округам. Одні з цих кандидатів будуть позиціонуватися від партій, в надії отримати від цих партій віртуальну підтримку, а інші – як самовисуванці.
Вихідним моментом для визначення стратегії і тактики діяльності таких кандидатів є знання конфігурації та стану електорального поля того округу, який обраний кандидатом в якості передбачуваного об’єкта докладання своїх сил і зусиль.
Власне, і характер голосування тут визначатиметься оцінкою ваги кандидата у вирішенні місцевих проблем, що хвилюють виборців.
Це підтвердило проведене 8-9 жовтня центром науково-практичних досліджень «Соціо» опитування населення Житомира. Всього за багатоступеневою методикою було опитано 1600 респондентів, що мешкають в Богунському і Королівському районах міста. Статистична похибка, так зване подвійне стандартне відхилення, при рівності позицій може скласти 2,0 відсотка.
Аналізуючи перебіг передвиборчої кампанії, можна зробити кілька висновків.
По-перше, електорат Житомира в черговий раз коливається в своєму виборі партії, забувши, що вже з 2006 року голосував за БЮТ. Сьогодні «Батьківщина» не належить до числа партій-фаворитів. Беззаперечним лідером тут є Блок Петра Порошенка. З більш ніж половинним відставанням йде Радикальна партія Олега Ляшка.
По-друге, в силу того, що кампанія розвивається в екстремальній обстановці, вкрай нестійкими є такі базові поняття будь-яких виборів, як електоральна активність і електоральний вибір.
Сьогодні на дільниці готові прийти близько 55 відсотків виборців, але використання контрольних питань дає підставу стверджувати, що реальна явка на дільниці може бути набагато скромнішою. Перш за все, це пов’язано з «перебором» кандидатів на місце у Верховній Раді.
У рядового виборця немає ні часу, ні досвіду в тому, щоб визначитися з вибором раз і назавжди, оскільки боротьба кандидатів, що деколи виходить за рамки правил пристойності, істотно збільшує рухливість електорату, яка сьогодні наближається до половини всього масиву і 40 відсоткам активного електорату. Тому ми не поділяємо впевненості наших колег, які надають оглушливі цифри підтримки окремих кандидатів. Хіба що мова може йти про частину активних виборців, які вже остаточно визначилися зі своїм вибором.
Ми ж будемо більш реалістичні у своїх висновках, оскільки розуміємо, що відбір виборців, які тільки визначились, подібний побудові комунізму на місяці, коли ніхто з інших житомирян не прийде на дільниці. Але люди, які ще зважують свій майбутній вибір, прийдуть і проголосують. Тому нашим третім висновком буде твердження, що:
✔ Говорити про беззастережну перемогу когось із кандидатів рано, оскільки сформувалося кілька рейтингових груп – група лідерів (Розенблат і Бобер), група переслідування (Дебой, Циганчук і Кропачов), група переслідування другого порядку, до якої входить ще кілька кандидатів;
✔ При такому розкладі жоден з кандидатів не набрав відсотка голосів, достатньої для перемоги на виборах, хоча найбільші шанси тут у Розенблата і Бобра, які ще не раз змінять один одного в рейтингах;
✔ Результат виборів залежить від тих виборців, які сьогодні ще не визначилися або не до кінця визначилися з вибором.
