23 жовтня поточного року в Олевському районі було спалено авто марки УАЗ перед урочищем «Корабельний ліс», поблизу центральної канави, куди ще минулого тижня можна було під’їхати автотранспортом, наразі ж та лісова місцина має зовсім інших вигляд – все перекопано у процесі видобутку бурштину.
Обгорілу автівку-примару мали змогу спостерігати копачі бурштину не один день (лише на п’яту добу 27 жовтня, за свідченнями очевидців, один з мешканців райцентру розібрав авто та частинами вивіз звідти).
За розповідями людей стає відомо, що «гарячу розправу» над УАЗом (номерні знаки засвідчують його приналежність до столичного регіону, зі слів свідків сам автомобіль належить одному з сільських мешканців району) вчинили серед білого дня мешканці Олевського району, помстившись таким чином копачам за необережний видобуток сонячного каменю на тій території.
Останні, зі слів учасників копального процесу, позаливали помпами вже викопані вручну ями, де люди видобували камінь. Ручних копачів подібний факт обурив, адже яких титанічних зусиль вони докладають, аби лише з допомогою лопати викопати яму, відрами витягуючи землю, вичерпуючу воду, що швидко набирається у копанку, якщо та знаходиться у болоті, з котрої вже протягом кількох днів і видобуватиметься каміння.
Отож, коли власники авто вирушили встановлювати чергову помпу, «шукачі справедливості» й здійснили підпал. Того ж вечора, кажуть, близько 150 чоловік зійшлися на розбірки. До бійки, кажуть, не дійшло. Розійшлись мирним шляхом. Не було й позовної заяву до райвідділу. Мешканці району виказують невдоволення й проти приїжджих рівненчан, котрі вже, певно, маючи досвід у видобутку сонячного каменю та знаючи, скільки на цьому можна заробити, зовсім знахабніли – серед місцевих існує правило – у чужу яму не лізти, та рівненчан подібні моральні принципи цікавлять мало.
Заплативши свої 300 грн. на блокпостах охоронцям клондайку, вони поселяються у поліському лісі, де вночі й підкопують «у чужих» ямах, значно економлячи на власному здоров’ї. «Вони не бояться нікого і нічого, – коментує містянин, не називаючи власного імені, – копають ями по 11 метрів углиб… ні для кого не секрет, що тут сьогодні 5% – київські, 20% – олевські, решта – рівненські».
Саме такі «смертельні колодязі» забрали життя вже не однієї людини – нещодавно п’ятеро рівненчан насмерть засипало у власноруч викопаній «бурштиновій могилі», ще двох було доставлено до реанімаційного відділення, двоє, котрі знаходилися зверху, лишилися живими. Факти смертності під час копання бурштину офіційно довести складно, адже на сьогоднішній день ні міліція, ні надзвичайники не підтверджують подібних випадків.
Проте нам вдалося дізнатися, що за жовтень до моргу було доставлено двох загиблих з Олевського району саме на бурштинових копальнях – смертність у першого чоловіка настала внаслідок здавлення грудної клітки, було пошкоджено внутрішні органи, у другого – перелом шийного відділу хребта, пошкоджено спинний мозок. Можна припустити, що трупи (останнім часом свідки говорять про загиблих мало не щотижня), вивозилися родичами загиблих рівненчан власними силами у невідомому напрямку (це близько 10 чоловік).
Насьогодні бурштин не копає тільки лінивий. Копають усі, і це вже ні для кого не секрет – ті, хто не має іншого джерела доходу, і ті, хто має власний бізнес та дорогі позашляховики, копають люди, що займають високі посади, копають державні службовці.
Копають і діти, і підлітки, наражаючи зачасту себе на небезпеку, адже їм ще не під силу викопати повноцінну яму розміром бодай два на два чи чотири на чотири (дорослі, в залежності від кількості чоловік у так званій зібраній «бригаді», розкопують і по 10-12м), а створюють підкопи, куди забираються на повен зріст – тож обвал грунту в таких випадках стає неминучим.
Про кількість травмованих на бурштинових клондайках наразі можна лише здогадуватися, люди переповідають про нещасні випадки, що трапляються мало не щодня – так з особистих джерел стало відомо, що протягом жовтня до реанімаційного відділення Олевської ЦРЛ з тяжкими травмами, такими як переломи крупних кісток та хребту, офіційно з «копален» надійшло шість місцевих жителів, дехто з них став інвалідом.
Ще чотири особи не зізналися про місце та умови травмування, але їх теж можна вважати травмованими на бурштині. Ще близько 10-12 осіб рятували у реанімаційному відділенні з Рівненщини. Існує лише кілька офіційних підтверджень «бурштинових» травмувань: за повідомленням ДСНС в Олевському районі 8 та 20 жовтня до Олевської лікарні у реанімаційне відділення було доставлено двох потерпілих: перший – житель Рокитнівського району із здавленням грудної клітки та м’яких тканин внаслідок привалення землею на бурштині.
Другий – житель с.Білокоровичі – отримав відкритий перелом правої гомілки верхньої третини, у стані середньої тяжкості наразі знаходиться у травматологічному відділенні. Окрім того, у стаціонарі лікування від загострених хвороб проходить ще півдесяток чоловік – в основному, внаслідок переохолодження. До райвідділу міліції заяви від родичів загиблих не надходять , так само як і замовчуються факти про кількість безвісти зниклих людей – їх, за розповіддю очевидців, вже напіврозкладених подекуди знаходять приваленими землею у покинутих копанках.
Нерідко родичі звертаються не до міліції, а приходять прямо на територію розкопування і випитують людей, шукаючи своїх рідних.
Інша проблема – початок кримінальних розбірок довкола бурштинових копалень на Олевщині, які з часом можуть перетворитися на поле бою: обурені місцеві мешканці готові зі зброєю захищати власну землю від приїжджих копачів. Подібна, але у більших масштабах, ситуація з підпалом автівок трапилася на Рівненщині на початку травня – тоді було спалено 4 і побито 10 авто.
На Олевщині ж поки обійшлося без стрілянини та сутичок, без залучення правоохоронців району, навіть заяви про підпал не надходило до райвідділу, тобто офіційно факт підпалу не зареєстрований. Результатом же сутички зі стріляниною на Рівненщині стало зібрання півтисячі людей у центрі Клесова, котрі заявили про створення осередку самооборони від заїжджих рекетирів.
Яке продовження матиме «бурштинова лихоманка» у нашому районі? Прогнозувати складно, адже навіть на обласному рівні мова йде лише про бажану легалізацію промислу та недопущення до кровопролиття. Правоохоронці, котрі 17 жовтня приїжджали до району у складі 6 машин ДАІ, 2 джипів, двох бусів з бійцями «Соколу» та «Беркуту», вдень попрацювали на під’їзді до території копалень, перевіряючи власників машин на наявність холодної та незареєстрованої зброї.
Нічні зачистки «помпових господарів», перевірки номерів готелів, конфіскація помп та іншого обладнання для видобутку бурштину мали один результат – згодом усіх затриманих відпускали, майно повернули.
Складається враження, що практично усі (і представники влади, і люди) змирилися з тим фактом, що кримінал міцно засів в районі: заправляє «бурштиновими справами», за словами місцевих, івано-франківець, наглядачем же на Олевщині поставлено житомирського «вора в законе» на прізвисько Пірат, котрий, до речі, теж «побував» у місцевому райвідділку з опечатуванням транспортного засобу.
Під час передвиборної агітації Володимир Арешонков, тоді ще кандидат у народні депутати, відповідаючи на запитання освітян та медиків щодо «бурштинової хвороби», процитував прокурора області, котрий близько місяця тому офіційно заявив, «що бандитські кримінальні формування захопили бурштинові копальні… зробити ми нічого не можемо. Якщо зупинити не можна, треба переводити в правове поле». Треба…
Наразі все це робиться на рівні розмов, адже збагачення на бурштині Олевщини тільки почалося, відкриваються все нові й нові місця залягання «сонячного каменю».
Ціни на бурштин у місцевих приймачів варіюються від 600 доларів за кілограм «п’ятірки», до 5600 американської валюти за кілограм «сотки». Такий поділ камінців йде за фракціями – двійка, п’ятірка, двадцятка, п’ятдесята, сотка (у залежності від ваги: «двійка» – 2 г, «сотка» – 100 г). Якщо ж здавати камінь приїжджим скупщикам з Прикарпаття, Рівненщини та навіть напряму китайцям, то можна отримати на 100 доларів більше.
Однак, слід зауважити, для деяких здача дорогоцінного каміння закінчується плачевно. За неофіційною інформацією в районі перебуває у обігу вже близько 30 тисяч фальшивих доларів, отриманих за продаж бурштину. Так, громадянин Т. розповів, що копачеві С. заплатили за власноруч видобуті камінці 3 тис. доларів фальшивими купюрами. Я поцікавилася у місцевих «мінял» – подібних випадків з прийому фальшивок вони не підтвердили, не було й офіційних звернень до міліції.
Базар нині переповнений «бурштиновим» товаром, необхідним для добичі: балаклави, чи то пак «фески», звичайні й ультрафіолетові, налобні і ручні ліхтарики. В останніх номерах районки навіть розміщено оголошення щодо продажу помп та пожежних шлангів (за нашою інформацією ціна однієї мотопомпи становить 60 тис. грн. і більше), та оголошення щодо скупки каміння різних фракцій – від 2 до 100.
Йдеться, звичайно, не про закупку щебеню… Заробити ж на видобутку бурштину з допомогою помпи можна хіба що за особистими домовленостями – не кожен має такий шанс: хтось говорить про можливість домовитись встановити помпу, комусь відмовляють категорично. Та й за роботу однієї нелегальної мотопомпи за ніч потрібно сплатити від 650 до 800 доларів (в незалежності від кількості видобутого) та віддати 60-70% вимитого каміння.
Масштаби справжньої екологічної катастрофи вражають – ліс знівечено, в тому числі й заповідні зони. І чи надовго затягнуться ці «бурштинові заробітки», адже попереду зима? Скоріш за все, надовго… Вже у вівторок 28 жовтня на так званому блок-посту, де збирають мито за проїзд на «клондайк» (нині за право добувати приїжджим треба заплатити 300 грн., з місцевих не беруть, поки що.
Куди і кому йдуть ці колосальні кошти, адже за день на копанках буває кілька тисяч «ловців вдачі» – питання риторичне), з’явився будинок на колесах, чи як його ще називають «Караван». На вирізаній ділянці, близько 3 км від того ж блокпосту, знаходиться незаконна торгівельна точка – прямо з авто ті ж рівненчани продають найнеобхідніше – продукти харчування, цигарки, каву (6 грн.за скляночку розчинної).
Що буде далі? А далі точно буде…
Валентина Кравченко
