Історія з квартирою, про котру піде мова, тягнеться уже не один рік. Здавалося б рядова ситуація – колишнє подружжя не може розділити майно, та в даному випадку, на вулиці може залишитися зовсім інша родина.
У 2008 році, родина Рижкових купує у Новогуйвинську квартиру. Пенсіонери вирішили продати у Житомирі своє житло і поселитися поряд із дітьми. Знаходять оголошення про продаж трьохкімнатної квартири, за адресою 9-ої П’ятирічки 12б, кв. 51 і оформлюють договір купівлі-продажу, який складає і посвідчує приватний нотаріус Житомирського районного округу Демецька С.Л.
«Нотаріус завжди діє в рамках закону. Документи, котрі були надані продавцем, для посвідчення договорю купівля-продажу, сумнівів у мене, як у нотаріуса не викликали», – розповідає Демецька С.Л.
За квартиру нові власники заплатили 72 тис дол. і підтвердили цю угоду в нотаріуса.
«Мій батько, купував квартиру у Григорія Гусака, який отримав її у спадок від своїх батьків, – розповідає син нових власників, Петро Рижков. – У договорі купівлі-продажу, попередній власник вказується лише він. Але, у нього із колишньою дружиною була спільна дитина. Тому Людмила Гусак від свого імені та імені своєї дитини в присутності нотаріуса, а також в судовому засіданні відмовилась від всіх претензій на цю квартиру».
Кілька років, родина Рижкових проживає у дані квартирі, робить ремонт, облаштовує її меблями, приймає активну участь у житті громади, допомагає спорудити дитячий майданчик, про котрий ми раніше розповідали.
Здавалося б, у чому проблема, купили собі люди квартиру і живуть. Поки що живуть… Уже не один рік, родина доводить своє право на квартиру у суді, тому що колишня дружина попереднього власника, вимагає повернути їй квартиру, і допоки у неї це не погано виходить.
«Війна у нас із колишньої дружиною уже понад 12 років. Ми розлучилися, коли донці було 6 років, зараз їй 18, – розповідає журналістам Григорій Гусак. – Спочатку у нас був конфлікт на фоні аліментів. Ми домовилися, що я їх заплачу повністю, один платежем. Та зробив величезну помилку, у договорі ми написали, що сума аліментів виплачена повністю, та нажаль не вказали конкретної суми. Тому, за деякий час, вона знову почала вимагати грошей.
Згодом, ми вклали «мировий договір», на основі цього, Вінницький суд дозволив продати спірну на той час квартиру. Що ми і зробили. Людмила написала всі відповідні відмови і взяла значну суму від продажу квартири, що нотаріально було посвідчено. Зараз вона намагається довести, що їх із дитиною права були порушенні, суд визнав не дійсним договір купівлі-продажу і вийшло так, що постраждали ні в чому не винні люди, котрі у свій час купили цю квартиру».
«Рішенням Житомирського районного суду від 16.08.2013р. задоволено позов прокуратури Житомирського району, поданий в інтересах неповнолітньої Гусак О.Г. та в інтересах держави в особі Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири і скасовано державну реєстрацію права власності за Рожковим Д.М. Підстава – спірний договір порушував права неповнолітньої Гусак О.Г., яка в 1997 році не прийняла участі в приватизації даної квартири, яку здійснив її батько, Гусак Г.Г., та його батьки – Гусак Г.В., Гусак Т.Л. При цьому суд одночасно скасував перехід права власності від батьків Гусак Т.Л. і Гусак Г.В. до Гусак Г.Г. в 2004-2005р.р. по спадщині, – розповідає адвокат родини Рижкових Марія Кудіна.
Квартиру передали до громадського фонду комунальної власності Новогуйвинської селищної ради, хоча провадження в частині цієї вимоги судом закрите.
На момент вирішення цього рішення у квартирі зареєстровані і постійно проживають син власника із родиною.
Що найцікавіше, суд позбавляє права власності родину Рижкових, але при цьому не вирішив питання щодо компенсації йому втрачених при укладенні договору коштів. Виникає питання: Звідки пенсіонер-інвалід, законно купуючи квартиру, міг знати про помилки, які могли бути допущенні при приватизації придбаної ним квартири за10 років? Де всі ці роки була колишня дружина попереднього власника і чого вона чекала скільки часу і лише зараз почала доводити своє право на власність?
А далі ситуація стає ще цікавішою та абсурднішою. Виконком Новогуйвинської селищної ради, на початку 2014 року, не зрозуміло на яких підставах, видає ордер на дану квартиру Людмилі Гусак, в результаті чого в цій квартирі вона прописується разом із своєю дочкою і сином.
«При цьому, на момент прийняття виконкомом даного рішення приміщення квартири не було вільним і не є вільним на сьогоднішній день, в ньому мешкає сім’я Рижкових. Судового рішення про виселення сім’ї Рижкових з вказаної квартири не існує. Тому вищевказане рішення виконкому порушує вимоги ст. 58 ЖК України, яка визначає, що ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення, – пояснює адвокат. – Згодом, це рішення було скасовано. Але напрошуються запитання: Як взагалі селищна рада можна надати ордер на квартиру у якій проживають люди? Як цей ордер видали особі, яка проживає і прописана в іншому місці і багато років не має нічого відношення до Новогуйвинська? І чому в цьому випадку, не було взято до уваги інші родини, які потребують покращення умов для проживання і відповідно закону стоять на черзі?»
На даний час, рішення / № 712 / оскаржується в Житомирському районному суді, остаточне рішення не прийняте.
«Звертає на себе увагу и неабияка зацікавленість в даній справі з боку прокурора Житомирського району Поліщук В.Д., яка використовує повноваження державного органу лобіює певні інтереси в цій справі, – розповідає Марія Кудіна.
На момент порушення провадження в справі відповідачка Олена Гусак, була неповнолітньою особою. ЇЇ інтереси при подачі позову представляла мати. На стадії попереднього розгляду справи 28.04.14 року в інтересах неповнолітньої Гусак О.Г. вступила представником прокуратура Житомирського району.
В заяві про вступ в справу прокурором Житомирського району Поліщук В.Д. зазначила, що підставою представництва в суді інтересів Гусак О.Г. є недосягнення нею повноліття, у зв’язку з чим вона позбавлена можливості самостійно захистити свої права. Проте, в серпні 2014 року Гусак О.Г. досягла повноліття, і надала довіреність юристу Дубовіку на представництво своїх інтересів в даній судовій справі. Проте прокурор Поліщук В.Д., і надалі продовжує здійснювати державний захист інтересів особи, яка такого захисту вже не потребує.
Не останню роль у цій справі відіграє і Новогуйвинська селищна рада, на чолі із головою Валерієм Гарбузом. На запитання журналістів (відео можна переглянути тут), як сталося так, що видали не законно ордер на квартиру? Він пояснює дуже дивно, як для посадової особи. Валерій Олександрович говорить, що офіційних документів у нього не має, але наголошує, що ніби то радився із досвідченими юристами.
Селищний голова, не заперечує, що у вирішенні даного рішення значну роль відіграла прокурор Житомирського району Поліщук В.Д: «Ми запитали, що нам робити. Нам сказали, що ми повинні прийняти рішення, про відновлення Гусак Л. у правах на квартиру. А як відновити? – Надати їй ордер», – відповідає на питання журналістів Валерій Гарбуз. Про те, він погоджується з тим, що рішення було прийнято поспішно, та не законно.
Та зараз селищна рада, наголошує на тому, що виконком не міг безпідставно винести таке рішення. Хоча, його і неодноразово уже і скасовували (відео сесії можна подивитися тут). Проте, в рамках даної цивільної справи прокурор Житомирського району Поліщук В.Д. лобіювала відкриття кримінального провадження /витяг № 12014060170001041 від 02.10.2014р. / з приводу прийняття Новогуйвинською селищною радою рішення по розпорядженню квартирою № 51 по вул. 9-ї П’ятирічки, б.12 в смт. Новогуйвинське всупереч Ухвали Житомирського районного суду від 05.05.2014р., якою заборонено розпорядження вказаною квартирою. Провадження відкрите за ст. 382 ч.1 КК України.
«Відкриття кримінального провадження по даному факту щодо колегіального органу є свідченням використання працівником прокуратури Поліщук В.Д. своїх владних повноважень з метою тиску на сторони і суд в цивільній справі, з метою переслідування власних інтересів в цій справі», – наголошує адвокат сім’ї.
Питання у цій справі надзвичайно багато. Наприклад, навіть якщо приватизацію провели не правильно, то дочка Георгія та колишня дружина, по закону може претендувати лише на 2/5 квартири, а не всієї квартири.
Також, постає питання, хто поверне, в такому випадку, новим власникам кошти? І нарешті, чому все ж захищаючи права дитини у прокуратурі геть забули про пенсіонерів-інвалідів?