На дворі справжній різдвяний мороз, яскраве сонце на чистому синьому небі. Після похмурих днів така погода сама по собі задоволення. Але головна подія цього дня – це святкування Різдва на центральній площі міста. І мороз не перешкода тому, щоб Христос почув наші молитви.
Ще до початку святкування Різдва на центральній площі міста, молитви були звершені на п’яти «воротах» – на під’їздах до Житомира з інших міст.
Рівно о шістнадцятій розпочалось святкування.
Першою хор заспівав пісню про радість народження Спасителя для всіх людей:
Нова радість стала, яка не бувала.
Над вертепом зірка ясна увесь світ осіяла.
Де Христос родився…
Святкове зібрання розпочав пастор житомирської церкви «Заповіт Ісуса Христа» Олександр Дехтяренко.
«Ми тут збираємось не тільки для того, щоб привітати один одного, порадіти. Ми збираємось для того, щоб звершити молитви, говорити Слово Боже, славити Бога.
В Україні є сотні і тисячі праведників, які не припиняють свої молитви за Україну під час цієї війни, щоб вона не дійшла до цього місця, щоб були живі наші захисники. Бо не фізична зброя, а духовна перемагає в будь-якій війні. Бог чує молитви праведних і відповідає на них. Він дав нам право звершувати ці молитви.
Господи, просимо в Тебе милості, щоб нам бути вірними і використовувати нашу духовну зброю – молитви та пости. Помилуй наш народ і прости нас за гріхи наші. Почуй молитви дітей Твоїх в усіх церквах
Благослови Президента, уряд і всіх, хто обраний для правління в містах та селах, щоб вони робили добрі справи, доки їх час. Дай їм мудрості, щоб вони мали страх Божий, звершуючи своє служіння народу України».
Христос народився! Славімо Його!
Архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав сказав, що Різдво Ісуса Христа – велике і радісне свято, але сьогодні воно затьмарене війною: «Наші вороги хочуть знищити нас і нашу державу. Христос сказав «Мир Мій даю вам» і «Я є любов». Але у війні нема ні миру, ні любові.
Священики благословляли місто, народ, Україну, вони просили захисту в Бога всемогутнього, бо людина безсила протистояти злу в духовному світі. Священики просили миру в наших серцях і домах, щоб руки тягнулися не до зброї, а до неба, шукаючи в Тебе мира і сили.
На Житомир та Україну проголосили молитву благословення, яка давніша від молитви «Отче наш»:
Числа 6:24: «Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!».
Вже чотирнадцять років поспіль наприкінці святкового зібрання, всі присутні звершують молитовну ходу, тричі проходячи навколо центральної площі Житомиру. Протягом цієї ходи священик проголошував слова благословення на людей, на місто, на Україну.
Ще декілька святкових пісень завершили свято в Житомирі. Але народження та воскресіння Ісуса має змінювати наші серця кожен день.
– Ой Ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цьому господарю, всій його родині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні!
В мирі проводити, Тобі угодити
І з Тобою в Царстві Твоїм на вік віків жити!
Ми увійшли до нового року ходіння перед Господом, служіння Йому. Благослови нас, Боже, щоб ми були здатні прожити гідно цей рік.
Ми в радості святкуємо день народження Ісуса Христа, Який прийшов на землю в образі людини, будучи Богом за Своєю суттю. Якщо дата святкування Різдва служить певним розділенням між християнами різних конфесій, то сам факт служить чинником об’єднання усіх християн навколо Імені Ісуса. Він забрав наші гріхи і дарував спасіння усім людям. Ісус Христос став останнім посередником між Богом і людиною. Принісши Себе в жертву за гріхи всього світу, Він відкрив дорогу в Небеса кожній людині.
Христос народився! Славімо Його!
