Перехід на електронну звітність повинен бути зручний для самого підприємця.І до такого висновку він повинен прийти самостійно.
Таку думку висловив в інтерв’ю “Бізнесу” Ігор Мяснов, голова Житомирського обласного осередку Всеукраїнського громадського об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу “Фортеця”.
Ігор Мяснов зробив акцент на ментально-електоральній складовій процесу переходу підприємців на електронну звітність, вказавши на вторинність питань технічного плану. На думку пана Мяснова, слід зазначити неготовність до переходу величезної кількості простих громадян. А саме цю категорію платників хочуть бачити в рядах декларантів керівники Державної фіскальної служби України (ДФСУ).
Відносно переходу на електронну звітність співтовариство малих підприємців розділилася на ряд категорії. Перша – так звана еліта малого бізнесу, яка має доходи, свідома, обізнана в законодавстві і налаштована йти вперед у що б то не стало.
Друга категорія – підприємці, які працюють, але поставлені на межу виживання. Вони складають звітність один раз на рік. Тому користуватися електронними ключами, термін дії яких раніше становив один рік, вони практично не могли.
Третя категорія – підприємці, які час від часу працюють тільки на ринках або взагалі не працюють. Вони подають нульову звітність і навіть єдиного податку не платять. Для них обтяжлива не тільки електронна, але і звичайна звітність. Саме цих підприємців поки залишили в спокої – без реєстраторів розрахункових операцій та зобов’язання якимось чином на морозі або під дощем пересилати дані контрольно-касової стрічки в електронному вигляді на сервер ДФСУ практично в режимі реального часу.
“Але я особисто вірю, що з часом роз’яснення, як це робити, обов’язково з’явиться”, – зазначив бізнесмен.
На думку пана Мяснова, переведення всіх підприємців на електронну звітність повинне мати період адаптації.
“І чим “старший” платник податку, чим більш інерційна у нього бухгалтерія – тим більшим має бути цей період. Такий перехід повинен бути зручним, в першу чергу для самого підприємця, і до такого висновку він повинен прийти виключно самостійно”, – сказав Ігор Мяснов.
До перехідного періоду спонукає і слабо розвинена в регіонах, а особливо в селах України, мережу Інтернет.
“Наприклад, бухгалтери з віддалених сіл змушені везти флешки в райцентр, де “потрібна людина”, у якої є комп’ютер та інтернет, відправляє їх електронні звіти в ДФСУ”, – описав бізнесмен ситуацію на місцях в глибинці.
Буває й так, що через несуттєві зміни у формах звітності (наприклад, при подачі податкової декларації про ПДВ і Додатки-5 одним пакетом), електронна система ДФСУ звіти на старих бланках не приймає.
“Наявність додаткового сертифіката для звітності пояснюється тим, що замість Міндоходів з’явилася ДФСУ. Але, вибачте, яка різниця підприємцю, як називається податкова?” – риторично запитав м’ясне.
На його думку, динаміку змін фіскального адміністрування необхідно знизити до одного разу на рік, щоб дати бухгалтерам “спокій” хоча б з точки зору “кількості стовпчиків і форм подання звітності”..