У стрімкому падінні гривні прийнято бачити один суттєвий позитив – нові можливості, які відкриваються перед експортерами на європейських ринках, пише для “Бизнесу” Валентина Кузик, Інформаційна кампанія StrongerTogethe.
Мовляв, вітчизняна продукція сильно дешевшає у валюті, тому знаходить серйозні переваги перед конкурентами на європейських ринках.
Але згідно з дослідженням Регіонального прес-центру Інформаційної кампанії Stronger Together (20 кореспондентів у 17 регіонах) насправді вплив валютних коливань на експортерів в ЄС набагато складніший. Аналітики Stronger Together оцінили позитивні та негативні фактори впливу девальвації гривні на основі інтерв’ювання експортерів.
Подорожчання комплектуючих
Багато експортерів, особливо якщо мова йде про нехарчову продукцію, використовують імпортні комплектуючі. Для них комплектуючі подорожчали рівно настільки, наскільки і долар.
“Дерево – наше, а клей, склопакети, бутиль, фурнітура – імпортні” – говорить Кирил Москаленко, кіровоградський виробник фасадних систем, вікон, розсувних систем, вхідних та міжкімнатних дверей, дощок для підлоги і тд (ТМ BOSCO).
Колегу підтримує Леонід Крігер, генеральний директор енергохолдингу Kriger (Житомир, виробництво котлів).
“Все подорожчало: починаючи від метала, закінчуючи електроенергією і всіма витратними матеріалами, але це ще терпимо – до + 20% в ціні. Але головна проблема в комплектуючих. Сьогодні ми купуємо італійські двигуни й редуктори. Двигуни могли б робити і в Україні, редуктори – “Житомирський завод верстатів-автоматів”, – але його розграбували, вивезли. Підсумок – заміщати нічим, доводиться імпортувати. Природно, долар подорожчав, і в мене іншого виходу немає: тільки їхати в Німеччину чи Італію, купувати вже по цьому новому курсу.”
Пан Крігер вважає, що зростання ціни кінцевого товару згодом нівелює позитивні ефекти девальвації гривні.
Неробоча сила
Девальвація національної валюти спричинила за собою і зростання цін. За останній рік (березень до березня) рівень інфляції склав трохи більше 45%: продукти харчування подорожчали на 53%, комунальні послуги – майже на 38%. Падає і середня реальна зарплата, правда трохи меншими темпами – майже на 20% з березня по березень (показник реальної зарплати – 81,8%): не дивно, що на тлі падіння купівельної спроможності співробітники вимагають надбавки до зарплати.
“Коли я фахівцям платив у середньому 4 тисяч гривень – їм вистачало, щоб забезпечити собі життя і не шукати іншу роботу, вони дорожили роботою у нас. Але сьогодні фахівці високого рівня вимагають підвищення зарплати, а зважаючи на падіння оборотів продажів оборотних грошей на це не вистачає, – скаржиться Леонід Крігер. – Люди починають цікавитися роботою у Польщі, Німеччині, США, Австралії – в тих країнах, де мінімізована інфляція, а валюта – стабільна “, – говорить пан Крігер.
Руки геть!
Одна з причин різкого стрибка курсу – ручне управління валютними потоками вже багато років. За словами Олександра Богославського, виробника керамічного граніту і керамічної плитки, керівника ЗАТ Zeus Ceramica (Слов’янськ), стабільно низький курс долара, який штучно підтримувався в країні, дуже заважав роботі на зовнішніх ринках.
“Ми всі знали, що в країні досить висока інфляція, і при цьому курс валюти не змінювався роками. В результаті, собівартість нашої продукції в гривневому еквіваленті постійно зростала, а її ціна на зовнішньому ринку залишалася незмінною. Ми просто переставали бути конкурентними на світових ринках”.
На думку підприємця, держава повинна якомога менше включати ручний режим управління економікою.