Під таким гаслом, 12 липня цього року, в Сингаях, що на Коростенщині, на садибі-музеї нашого земляка, поета-пісняра, публіциста, перекладача і гумориста, заслуженого діяча мистецтв України Василя Юхимовича пройшли традиційні літературні читання, з нагоди його 91-річчя від дня народження.
Мистецький захід відбувся за сприяння Коростенського міського голови Володимира Москаленка, голови Коростенської РДА Сергія Дмитрука та голови Коростенської райради Юрія Рудченка. Вітали учасників читань письменник Віктор Васильчук, завідуючий відділом культури і туризму міськвиконкому Леонід Беркович, голова Сингаївської сільради Володимир Антонюк, голова міської жіночої ради Світлана Загоруйко, спеціалісти районної бібліотеки імені М. Сингаївського, міської бібліотеки, а голова клубу «Стиль життя», партнер багатьох творчих заходів Валентина Вигівська піднесла їм усім запашний коровай і подякувала за співпрацю, зазначивши, що «поети, як і герої, не вмирають, вони по пам‘яті крокують босоніж…».
Затим відбулися власне самі читання, які розпочала одна з перших лауреатів Всеукраїнської літературної премії імені В. Юхимовича, лікар і поет Тетяна Микитчук. Естафету підтримали місцевий краєзнавець Володимир Лука-шенко, члени НСПУ Галина Цепкова з Коростеня, Анатолій Клюско з Новограда-Волинського, члени літературно-мистецької студії «Древлянка» Валентина Краснікова, Олег Буцький, Світлана Вознюк, Інна Утікеєва та інші.
Чимало гарних слів було сказано на адресу Василя Лукича, який прославив далеко за межі Коростенщини наш древній край не тільки своїми величними віршами і душевними піснями, але й своїми добрими справами. З ним було завжди легко спілкуватися, він міг швидко «налаштувати» відповідний настрій. При цьому дуже витончено відчував співрозмовника, вгадував його настрій. Вгадуючи навіть майбутнє і ставлення молоді до книг і читання, писав: /Ото й всього добра – торбина книг,//Що настарався за піввіку, власне…//А візьме в ранець хоч одну із них//Чи п‘ятикласник, чи дев‘ятикласник?//Удома нагадає батько чийсь,//А в класі мовник: «Був такий письменник…//Ось почитай хоч «Жито» і повчись.//Там– іскри серця в зернах безіменних»/.
Тож досить правильно, чесно й відверто сказав мешканець Сингаїв Валерій Фещенко: «прикро, що проводимо тут чудове свято, а учнів, з якими так любив зустрічатися поет, не було сьогодні. Варто привозити дітей з інших сіл, та й директора, вчителів місцевої школи не видно… Ми й так, старше покоління, знаємо нашого славного земляка, його творчість, а ось підрос-таюче покоління… Ми ж для них стараємось, їм хочемо розказати про Василя Лукича, щоб вони й своїм дітям розказали про все це».
Згадали цього дня й ще одного письменника-земляка Петра Клименка (автор книг «Опалене жито», «Круті дороги»), якому 12 липня виповнилося б 95 років.
Я розмовляю з минулорічним лауреатом премії імені В. Юхимовича, поетом з Кременчука О. Пилипчук, яка довгий час жила й працювала в Олевську (саме в цей час там проходив День міста).
– Ви робите дуже гарну і позитивну справу, – каже Ольга Андріївна, – інакше й не може бути, це наше минуле, наше майбутнє. Вибачте, але останнім часом культура, мистецтво занепали, наші душі збідніли… А такі ось заходи саме й збагачують нас.
– А землякам Василя Лукича щось скажіть, будь ласка…
– Хочу побажати всім, щоб те лихо, що сьогодні на сході, нікуди далі не пішло і швидше зникло. Дай Бог, щоб усі ті хлопці, що там – швидко повернулися. Миру вам і достатку!
…Розійшлися насуплені хмари, виглянуло липнево-щедре сонечко. Ось так і пройшли непомітно чергові літературні читання на обійсті незабутнього «серйозного пересмішника», лауреата премії імені О. Вишні Василя Юхи-мовича.
Насамкінець хочеться висловити слова вдячності ще й на адресу заступника голови Коростенської райради Василя Клименка, який теж доклав зусиль для організації читань.