Без бантів у волоссі, букетів та урочистих лінійок – так у Канаді зустрічають Перше вересня, або, як тут кажуть, Back to school.
На відміну від України, де для освітян День знань – свято, яке передбачає відповідний одяг, квіти й патетичні слова, в Канаді до початку навчального року ставляться набагато простіше. Це – звичайний день. Ти відвів дитину до школи – і на цьому все. Школярів, або як їх називають у Канаді – студентів, не одягають так пишно, як в Україні. Дитині насамперед має бути зручно. Тобто, школярів одягають у стилі кежуал: кросівки, джинси, футболка й ранець – ось такий він, першокласник по-канадськи. До речі, початок навчального року в школах, які традиційно в Канаді поділяються на християнські й публічні, починаються по-різному: в когось – у середині серпня, в когось – 3 вересня.
Й алфавіт, і рахування…
Моїй донці Соломії виповниться п’ять років у листопаді 2015 року. Коли ми в квітні цього року переїхали до Канади, відразу почали міркувати, як віддати дитину до початкової школи. Elementary school у Канаді – це перша ступінь освіти, дитячий садок і шкільні класи від 1 до 5 під одним дахом. Вже потім дитина йде навчатися спочатку до середньої, а потім – до вищої школи.
У містечку Ред Дірі, де ми проживаємо, неподалік нашого дому є початкова школа – Mattie McCullough Elementary School. Коли я прийшла до тутешньої секретарки і запитала, як мені віддати доньку до дитячого садка, вона відповіла, що це – без проблем. Секретарка зняла копії мого паспорта й проїзного Соломії, і вже з наступного понеділка вона пішла до садка.
Дві з половиною години на день – саме стільки канадські діти ходять до дитячого садка, вранці чи після 12-ої години дня. Так як Соломія взагалі не знала англійської мови, її вчителька, міс К. (всі імена змінено з етичних міркувань) запропонувала нам залишати її на цілий день – тобто з 8.30 ранку до 15.00 години. Ми погодилися.
Наприкінці червня навчальний рік закінчився. За два з половиною місяці, які Соломія провела в початковій школі, вона вивчила англійський алфавіт (його навчають у вигляді дитячої пісеньки), рахунок до 11, чимало нових слів. Вона брала участь у виставах, її малюнки й арт-об’єкти виставлялися на шкільних експозиціях. Також навчилася писати власне ім’я.
Тож міс К. рекомендувала Соломію до першого класу.
Першокласник – у доларах
В останній навчальний день школи усім батькам дали листок, де було написано список речей, які потрібні дітям у 1-5 класах. Для першого класу список був такий: 24 HB Dixon pencils (sharpened), 2-24 package of Crayola wax crayons, Mr. Sketch Felt Markers, 5 large UHU glue sticks, 1 large Elmer`s white glue, back pack, 1 pencil case or pencil box, clip board – letter format, 1 box oil pastels, metal pencil sharpener w/container, 6 white erasers, 1 pkg. Crayola pencil crayons (sharpened), 1 pair of scissors (Fiskars), earbuds/headphones, 5 Report covers (assorted colors), Hilroy Studio scrapbook 20 sheets, 5 large ziploc bads, 2 pkgs. whiteboard markers. Тобто (в авторському перекладі): упаковка на 24 олівці «Dixon» (заточені), дві упаковки «Crayola» по 24 кольорових крейди, набір повстяних маркерів «Mr. Sketch», 5 великих упаковок-«паличок» клею «UHU», одна велика упаковка білого клею «Elmer`s», рюкзак, один пенал для олівців – у вигляді коробочки чи сумочки, дощечка з фіксатором – розміром із листок (формату А-4), одна упаковка пастельних фарб, металева точилка з контейнером, 6 білих гумок, одна упаковка кольорових олівців «Crayola» (заточені), одна пара ножиць «Fiskars», навушники (будь-які), 5 папок різних кольорів,альбом на 20 аркушів «Hilroy Studio»,5 великих пакетів на блискавках, 2 упаковки маркерів для писання по дошці.
Кожна дитина користується лише своїми речами, які позначаються іменними стікерами й зберігаються в школі. Тобто дитині не треба носити їх туди-сюди з дому – в школу.
Ціни на шкільне приладдя у липні-серпні суттєво знижуються й у супермаркетах його можна придбати часом буквально за копійки.
Моїй знайомій молодій матусі Ксені, яка родом із Тернополя, але нині проживає в Ред Дірі й працює помічником вихователя в початковій школі, обійшлося в 100 доларів (тут і далі маються на увазі канадські долари, – прим. Авт.) зібрати доньку до школи – а це: набір для 3-класників, сумка для ланчу, пляшечка для води. Чим старша дитина – тим більший список шкільного приладдя і тим дорожче обходиться його придбати.
«Я ніколи спеціально не купую до початку школи для доньки новий одяг. Купую відповідно до того, чи це зараз потрібно. Ось треба їй тепла кофта – сьогодні поїду в магазин і придбаю. Дехто з моїх знайомих українців, які живуть у Канаді, пишно одягають своїх дітей на Перше вересня. Як на мене, це зайве», – сказала Ксеня.
Щодо Соломії, то новий одяг, який ми придбали їй до школи, обійшовся нам у 70 доларів, шкільне приладдя – 40. Рюкзак, сумку для ланчу й пляшечку для води ми купили Соломії ще раніше, це нам обійшлося в 14 доларів.
Що цікаво, для занять фізкультурою дітям початкової школидо 4 класу не потрібна спеціальна форма. На відповідному уроці, який триває півгодини, школярі займаються – хто в чому одягнутий, головне, щоб було зручне взуття.
Їжа – з собою
У початковій школі дітей не годують. Тому всі діти беруть із собою ланч і снеки в спеціальній сумці й пляшечку з водою. Мої родичі, коли дізналися, що Соломію в канадському навчальному закладі не годують, перелякалися, що вона собі зіпсує шлунок. На мою ж думку, це правильно, що дітей у школі не годують. По-перше, це менше навантаження на бюджет закладу освіти й у директора немає відповідальності за свіжість і якість продуктів харчування. По-друге, дитина привчається до того, що взяти з собою бутерброд і з’їсти його, коли зголоднів – це не соромно, а нормально, що для здорового шлунку дуже важливо. А супом і кашею дитину можна нагодувати вранці перед школою і ввечері.
Упродовж шкільного дня діти перекушують тричі. Зазвичай у сумку для ланчу батьки пакують бутерброд, фрукти, цукерки, печиво. Єдина вимога про продуктів – щоб у їхньому складі не було горіхів. Адже в деяких дітей є алергія на них, і ніколи не знаєш, чим можуть пригостити твою дитину інші школярі. Для зайнятих батьків приватні фірми пропонують щодня привозити для їхніх дітей ланч.
А подарунки?
«Вчителям не прийнято дарувати букети квітів, дорогі подарунки, як в Україні, – розповідає Ксеня. – Можна, при бажанні, подарувати якийсь сувенір чи листівку, намальовану дитиною, вчителю на Різдво й на останній день навчального року».
Якщо ж ви нічого не подаруєте вчителю, він не засмутиться. А ось добре слово, подяка й посмішка – від цього ще ніхто не відмовлявся.
Плата за шкільні послуги
У перший тиждень навчального року батькам приходить лист – скільки потрібно заплатити за відвідування дитиною школи в рік. У минулому навчальному році ця сума дорівнювала 30 доларів.
Якщо батьки вирішують, що дитині, щоб дістатися до школи, потрібен автобус, вони дзвонять до шкільної адміністрації та домовляються. Якщо дитина мешкає на відстані від школи меншій, ніж один кілометр, то плата в місяць за шкільний автобус в минулому навчальному році була 70 доларів. Якщо на відстані 200-500 метрів, то такий школяр ходитиме пішки. Якщо дитина живе далі, ніж кілометр, то послуги шкільного автобуса її батькам обійдуться безкоштовно. 2,5 кілометра – вважається районом, де знаходиться та чи інша школа. Якщо ця відстань більша – це вже район іншої школи. Але якщо дитина ходить до школи з іншого району, її батькам теж прийдеться платити за шкільний автобус.
«Цього року суттєво зменшили видатки на школи, – розповідає Ксеня, – Аж на три мільйони доларів на кожне управління освіти. Але після нещодавніх виборів до уряду в Альберті, на кожне управління освіти додали по одному мільйону доларів. Що буде далі – ніхто не знає. Можливо, скоротять кількість вчителів і збільшать класи. А також збільшать плату за школу й автобус».
Переживання – наостанок
Моїй доньці – всього чотири роки, в неї є логопедичні проблеми, крім того, рівень її англійської мови – далеко не високий. Звісно, ми, батьки, переживаємо, як вона навчатиметься, чи зможе встигати за своїми ровесниками. Ксеня мене заспокоює тим, що канадська освіта відрізняється від української – тут довше «розжовують» навчальний матеріал, подають його як гру. Якщо дитина погано вимовляє слова, з нею займатиметься логопед. А щодо знання англійської мови – треба переживати не за це, а чи донька потім знатиме українську.
Що ж, поживемо-побачимо…
Марія ХІМИЧ.
Фото автора.
P.S. Передрук авторських матеріалів Марії Хімич – лише з її особистої згоди. Із запитаннями звертатися на електронну адресу: mariia.khimych@gmail.com
Так виглядає класна кімната в канадській початковій школі.