Захист комп’ютерної техніки з електроживлення як вдома, так і в офісі, часто зводиться до стереотипу застосування джерел безперебійного живлення.
Однак використання ІБП має і свою зворотну сторону у вигляді чималих витрат. Але ринок пропонує і більш економічні варіанти у вигляді стабілізаторів напруги – напр.,
стабілізатори-напруги.com -, з особливостями яких ми і познайомимо читачів в даній статті.
Засоби, які витрачають на традиційну захист комп’ютерної техніки, як правило, не прийнято вважати. А це витрати за трьома статтями: покупка самих ІБП і їх амортизація, оплата електроенергії, своєчасна заміна батарей. Але ми частину цих витрат все ж порахували. В результаті вийшло, що типовий бюджетний ДБЖ (за умови, що він постійно включений в розетку), в середньому «забирає» з гаманця власника від 1 до 5 грн. на добу. Як показує практика, такі витрати далеко не завжди виправдані. Тому, коли говорять, що на безпеці не економлять, споживача головним чином закликають не брати до уваги ці додаткові витрати.
Однак серед засобів захисту комп’ютерів по живленню крім ДБЖ є також мережеві фільтри і стабілізатори напруги. Останні стали з’являтися на ринку порівняно недавно, і за витратами вони менш накладні. Звичайно, при перебоях в живленні вони не врятують, а й заміни акумуляторів не вимагають, і заряджати їх не потрібно – отже, з ними і клопоту, і витрат менше. У той же час стабілізатори стоять в рази менше «безперебійників» і при цьому покликані компенсувати просідання і підвищення напруги, відключати споживача у разі появи небезпечних рівнів вольтажа і навіть дещо фільтрувати.
Нагадаємо, стабілізатор напруги — перетворювач електричної енергії, що дозволяє отримати на виході напругу, яка знаходиться в заданих межах при значних коливаннях вхідної напруги і опору навантаження.