Як часто ми замислюємося про нас же самих, вникаємо всі в суть свого внутрішнього світу? За моїми спостереженнями – не так і часто, на жаль. Люди біжать від себе, забиваючи ефір навколо себе всяким сміттям: звуковим, візуальним та іншим. Сів у маршрутку, дістав навушники і пішов зі світу, зі світу людей і свого світу ….
Я і сам був такий, поки, не сталося лихо, не зламалися навушники.
І ось він світ, який оточує тебе і пронизує тебе. Люблю подумати за чашкою кави, подумати про своє, або з кимось про наше. Допивши чашку кави, я довго споглядаю на кавовий осад … а в ньому бачу своє відображення. Ось так і в світі, дивишся на нього своїми очима, а бачиш себе. Це моя медитація, розмова з самим собою, моя каванація.