Протягом декількох місяців в житомирських ЗМІ обговорюють тему проекту Стремигородського гірничо-збагачувального комбінату. Зрозуміло, є і противники і прихильники цього плану.
Деякі депутати Житомирщини намагаються переконати громадськість що інвестор не має нічого святого, оскільки хоче насильно виселити мешканців з двох сіл, за чутками, знести кладовища, а після себе залишити екологічну катастрофу.
Після цього довести людям, що майбутній проект розроблений на основі детального аналізу і соціальної відповідальності бізнесу, дуже непросто. І тому ми, журналісти, виїхали до Коростенського району, зустрілися з людьми і спробували розібратися на місці.
Як з’ясувалося, підприємство, яким лякають селян, має всі необхідні дозволи та погодження на будівництво ГЗК і розробку надр.
В інформації, яку нам надало керівництво підприємства “Валки-Ільменіт” говориться, що Програмою економічного і соціального розвитку Житомирської області на 2016 рік планується розпочати будівництво Стремигородського гірничо-збагачувального комбінату. За внесення підприємства до Програми проголосували депутати обласної ради 21 січня цього року.
Для інформації:
ТОВ «Валки-Ільменіт» отримало спеціальний дозвіл на розробку надр Стремигородського родовища апатит-ільменітових руд ще 29 грудня 2004 року. Потім, в 2012 році, термін його дії був продовжений до 21 серпня 2032. При цьому, узгодження спецдозволу надали Міністерство екології та природних ресурсів, Державне управління охорони навколишнього природного середовища області та Держгірпромнагляд України.
ТОВ «Валки-Ільменіт» готується видобувати корисні копалини на площі 385 га. Відповідний акт на проекцію цього гірничого відводу надала Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки. До 60 метрів корисна копалина міститься в пухких породах, які видобуваються без використання вибухових речовин. Від 60 метрів і далі вглиб залягає в скельних породах, видобуток яких проводиться з застосуванням руйнівних методів.
Протягом перших 5 років населення з прилеглих територій не варто відселяти. Натомість інвестор передбачив фінансування переселення ще до початку гірничих робіт. Так, згідно з детальним планом території, переселення підлягають 58 сімей (41 – з села Дуброва та 17 – з Болярка) загальною чисельністю 125 осіб, інших спадкоємців власників 71-го двору передбачені виплати компенсацій їх вартості. Безпосередньо в той же день ми зустрілися з керівництвом підприємства ТОВ “Валки-Ільменіт” і його директор Іван Бондар так прокоментував ситуацію:
– На сьогоднішній день на підприємстві працює 186 осіб із середньою заробітною платою понад 6 тисяч гривень. Було сплачено податків за 2015 рік близько 18 мільйонів 109 тисяч гривень.
Директор з капітального будівництва ТОВ “Валки-Ільменіт” Олександр Яковчук запевнив нас, що компенсацію отримають всі мешканці сіл і розмір компенсації складе 12 185 грн. за квадратний метр житла, тобто за житло площею 100 квадратних метрів житель села Дуброва отримають більше мільйона двісті тисяч гривень. Крім цього передбачається відшкодування вартості землі і садових дерев.
Що стосується морального аспекту навколо кладовищ, то вони переноситися не будуть, так як розробка їх не торкнеться, сказав Олександр Яковчук.
Держава від реалізації Стремигородського проекту отримає дохід в казну близько 15 мільйонів гривень щорічно плюс 1200 робітників місць із середньою заробітною платою більше шести тисяч гривень на місяць.
Крім того, за проектом планується обов’язкова рекультивація земель. На місці виробок будуть створені зарибнені озера і місця для відпочинку. Всі навколишні землі планується засадити лісом.
Член профкому цього підприємства Тетяна Мазур запевнила, що всі соціальні гарантії дотримуються в повному обсязі.
Нас зацікавила екологічна складова проекту і вплив розробки надр на здоров’я людей. Тому ми звернулися за консультацією в Іршанський центр первинної медико-санітарної допомоги, де нам повідомили, що на здоров’я людей видобуток корисних копалин в районі не впливає. Про це говорить статистика. За останні роки захворюваність в районі за різними критеріями не виділяється в порівнянні з іншими районами Житомирщини.
На закінчення ми поїхали в села Дуброва та Болярка які і підлягають переселенню.
У коментарях, які ми отримали від жителів звучали різні думки, відчувалася невизначеність і недовіра до влади. В основному жителі цих сіл були згодні на переселення. Так воно і зрозуміло, практично села вимирають. Залишилися одні пенсіонери, молоді немає. В Дуброві днями закриється єдиний магазин, школи немає, як і клубу. З усієї інфраструктури залишився тільки фельдшерський пункт. Це перш за все сумний результат політики влади в останні роки.
Володимир Стретович, депутат Стремигородського сільської ради на питання про переселення висловив деякі сумніви щодо землі на новому місці, але в той же час підтвердив, що село вимирає і перспективи у жителів немає. З його слів жителі відразу хотіли б отримати будинки і жити разом як одна громада.
Тетяна Василівна Андрущенко, мешканка Дуброва теж згодна на переїзд, так як народжуваності в селі немає, село занепадає, з усіх працюючих установ залишився тільки фельдшерський пункт, а магазин через кілька днів закриють.
Може про це і не варто було б писати, скажуть реклама проекту, але по дорозі в Іршанськ ми заїхали в село Стремигород і поговорили з водієм екскаватора. Техніка була надана ТОВ “Валки-Ільменіт” в якості допомоги жителям села для очищення водойм.
Сергій Форест
Відео Руслан Мороз
