Міський парк Житомира є частиною природно-заповідного фонду України, як пам’ятка садово-паркового мистецтва.
Він був створений, як частина маєтку барона де Шодуара. Садиба барона була закладена у 1865 році, приблизно в цей період і були висаджені перші дерева, тому найстаршим насадженням, які ростуть в парку вже 150 років.
Як зазначають науковці, парк був дуже грамотно побудований архітекторами. Адже сам парк розташований на ерозійно-небезпечних ділянках лівого берега річки Тетерів. Там, де необхідно зведені підпірні стіни та висаджені протиерозійні насадження, що підтримують ґрунт та не дають розвиватися зсувам.
В рамках підготовки до святкування Дня міста та проведення фестивалю «Моє квітуче місто» адміністрація КП «Парк» звернулася до виконавчого комітету міської ради з проханням обстежити та надати дозвіл на видалення аварійних, сухостійних та хворих дерев, яких там нарахували майже дві сотні.
«Ми обстежили тільки лівий берег, тобто, ту частину, яка прилягає до адміністрації парку, дитячого майданчика і сходів, і виявили 194 дерева, серед яких сухостій або поросль, а також вражені омелою. Більшість з цих дерев можуть стати загрозою для життя відпочиваючих. Що не менш головне, видалення дерев забезпечить схоронність технічного стану підвісного мосту, тому що поросль досягла значних розмірів під мостом, який щойно відремонтували. Висновок комісії – ці майже дві сотні дерев необхідно видалити», – розповіла заступник начальника КП «Інспекція з благоустрою» Тетяна Степаницька.
Основними причинами, через які постраждали дерева, є наявність деревних хвороб, або певні кліматичні обставини, а саме недостатнє зволоження ґрунтів внаслідок посухи минулого літа.Комісія з обстежень зелених насаджень включає спеціалістів з різних виконавчих органів, Державної екологічної інспекції у Житомирській області, в роботі даної комісії брав участь кандидат біологічних наук Олександр Орлов – науковець, який дав свої рекомендації:
«На даний момент, проблема полягає в тому що останні 5 років, особливо влітку, дуже посушливо, і ніякий полив цю проблему не зможе вирішити. Коли дерева старі в них коренева система вже не може швидко перебудуватися. Дерева молоді можуть ще розвинути додатковий ярус, якогось коріння більш глибокого і забезпечити себе – старі ні! Так само, необхідною кількістю води, не можуть забезпечити себе дерева, які щойно висаджені, в них ще не працює нормально коренева система. Тому декілька днів з температурою на вулиці вище ніж 35 градусів тепла – для них смерть. Крім того по житомирській області в цілому, та й в парку зокрема, є прояви кількох інфекційних захворювань дерев. В поганому стані березові насадження, спостерігається всихання у берези повислої, причиною всихання є бактеріальна водянка берези – це дуже серйозне захворювання, воно не виліковне і призводить до смерті дерева. І друга найпоширеніша хвороба – це судинний мікоз ільмових. Проявом цієї хвороби є відпадання кори, дерева стають сірі та голі. Хворі дерева треба терміново вирубати», – розповідає Олександр.
Найбільшою проблемою парку є клен американський. Дерева цього виду за останні 20-30 років заполони парк та витісняють декоративні види, які висаджувалися раніше. Клен американський – це самосів, який не несе цінності ні в садівництві, ні в ландшафтному дизайні. Такі дерева досить швидко саморозсіюються, але так само швидко і всихають. Серед інших дерев, що підлягають видаленню – є старі берези та каштани. Жодного цінного дерева, яке б несло певне естетичне навантаження у акті на видалення немає.
«Комісія дала пораду адміністрації парку взяти в штат спеціаліста озеленювача. Парк – це велике господарство, недарма він заповіданий як пам’ятка садово-паркового мистецтва. Це вже говорить, що тут мають працювати митці та фахіці цієї справи», – додає заступник начальника КП «Інспекція з благоустрою» Тетяна Степаницька.
Облік всіх дерев парку проходив близько 5 років тому, тоді нарахували 130 видів та декілька підвидів. Одними з найстарших дерев парку є два екземпляри гінкго в самому парку і чотири екземпляри поза його межами, на території, яка колись була у володінні барона де Шодуара. В парку є цікаві види субсередземноморських дубів, яким по 150 років.
Відновлення видового складу парку має відповідати проекту зонування. Даний проект перебуває на стадії доопрацювання. Проте в ньому вже вироблено рекомендації по кожній зоні парку, в яких передбачено, що є певні види дерев, які будуть нести естетичне навантаження та ті види, які цінні для паркового мистецтва. Також, даним проектом передбачається догляд, утримання та оновлення видового складу парку.
Відповідно до проекту парк має ділитися на чотири зони. Заповідна зона – це зона яку необхідно зберегти максимально у тому стані в якому вона знаходиться на даний момент, та не дозволити жодне будівництво на її території. Парк-пам’ятка охоплює ділянки як лівого так і парового берега річки Тетерів. На правому березі, те що в народі називають лісопарком, вже зараз знаходяться кілька ботанічних пам’яток природи. Однією з найважливіших ботанічних пам’яток є скеля Чотири брати, цінність якої надзвичайно велика. Адже в тому місці ростуть ряд видів рослин, які більше ніде в області та в Українському Поліссі не зустрічаються.
Друга зона це так звана зона організованих екскурсій та займає найбільшу частину парку. В цій зоні не можна будувати капітальні споруди, але можна зводити тимчасові споруди, дозволено побудувати велотреки, зробити екологічні стежки. Третя зона – господарська, до якої належить ділянка лівого берега, саме там де знаходяться атракціони.
Як зазначає автор проекту, кандидат біологічних наук Олександр Орлов:
«В господарській зоні є окремі дерева, але решту території, відсотків на 90, можуть займати вже ті споруди, які використовуються людиною, які можна переплановувати та перебудовувати».
І остання зона – це так звана буферна зона обмеженого використання, іншими землекористувачами.
