Центр порятунку «Надія» знаходиться неподалік Житомира в селі Березівка. Першого ведмедя заселили в притулок у 2012 році. Зараз тут живуть п’ятеро клишоногих.
Парк для тварин простягається на 0,6 гектарів землі. Власники притулку – австрійська організація «Чотири лапи» («Four Paws») – рятують ведмедів із неволі.
Тут живуть і колишні мешканці зоопарків та артисти цирків, і тварини, яких забрали з так званих притравочних станцій, де цькують мисливських собак. Долі всіх п’ятьох описані на стендах при вході в притулок.
Юля та Зоя потрапили у ведмежий санаторій в 2015 році. До цього вони 10 років жили в крихітних клітках, з яких виходили тільки для вистав у цирку.
«Ведмедиці Юля і Зоя раніше утримувалися в поганих умовах. Їх погано годували і нормально не доглядали. З часом в нашому центрі вони оклигали», – пригадує Володимир Костюченко, працівник притулку «Чотири лапи».
На утримання одного ведмедя витрачають в середньому від 6 до 8 тисяч гривень на місяць. Але все залежить від конкретної тварини – ваги та смакових вподобань.
«Все залежить від ведмедя – хто скільки їсть. Ті ж самі Юля та Зоя їдять менше за інших ведмедів. Їм по 11 років, а їх вага – Юлї – 140, а Зої – 98. Для порівняння – Маші 9 років, вона важить до 300 кілограм. Грошику – 3 роки, вага – 200 кг, Насті 4 роки, вага – 200 кг. Грошик і Настя до нас потрапили ще дітьми, ми їх привчили до коректної їжі. Їдять все: овочі, фрукти, рибу, яйця, ягоди, арахіс, мед. Важливу роль відіграє ще пора року. Взимку менше їдять. Або й взагалі не їдять, бо лягають в сплячку», – міркує Володимир Костюченко, працівник притулку «Чотири лапи».
Ветеринари та доглядачі створюють клишоногим умови для життя, близькі до природніх. У вольєрах – барлоги, кущі, дерева, дерев’яні перекладини та конструкції з каменю, водойми. Тут просторо, однак цієї території недостатньо, аби сюди ще заселяти тварин.
«На жаль, в Україні багато існує поганих місць утримання. До нашого зоолога вже було понад 70 звернень, щоб врятувати ведмедів. У Синевірі Закарпатської області є державний ведмежий парк, його територія 13 гектарів. Він теж переповнений. Зараз будують ще один ведмежий центр у Доможирі поблизу Львова. Там планують розмістити до 30 ведмедів на 20 гектарах землі», – розповідає Володимир Костюченко.
Вхід у ведмежий санаторій в Березівці – безкоштовний. Тварин не змушують виходити до відвідувачів, тому треба чекати, доки клишоногі самі захочуть прогулятися парком. А взимку можна й взагалі їх не побачити, бо деякі лягають в сплячку термінорм до 4 місяців.
Про повернення ведмедів у дику природу не може бути й мови, кажуть в центрі порятунку. Для того, аби тварина вижила на волі, їй потрібна територія до 50 квадратних кілометрів. А в Україні таких лісів немає. До того ж, існує загроза, що кошлаті підуть до людей, так як звикли до них і не знають, що таке жити самостійно.
Автор – Наталія Дехтієвська.