30 вересня набрали чинності зміни до Конституції в частині правосуддя та нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів». Вони передбачають новий порядок призначення суддів та обмеження їхньої недоторканності, а також створення нової системи судочинства в Україні. Крім правосуддя, зміни також чекають і на систему прокуратури.
Про це інформує Радіо Свобода.
Відтепер парламент втрачає повноваження щодо призначення та звільнення суддів. Саме з огляду на ці новації 29 вересня відбулося
позачергове засідання Верховної Ради, аби народні обранці востаннє змогли звільнити суддів. Відтепер призначати та звільняти суддів, притягати їх до дисциплінарної відповідальності має Вища рада правосуддя. Наразі її функції виконуватиме Вища рада юстиції, зі складу якої виводяться генеральний прокурор та міністр юстиції. Все це має слугувати деполітизації суддівської системи.
«В президента будуть практично церемоніальні повноваження із призначення – за поданням Вищої ради правосуддя. Але від моменту призначення будь-який зв’язок судді із президентом обривається. І це дуже важливо, бо суддя стає незалежним і не змушений весь час озиратися на президента», – каже консультант-спостерігач конституційної комісії
Андрій Козлов.
Щоправда, парламент і президент делегуватимуть до складу Вищої ради правосуддя своїх представників, але вирішального впливу вони там не матимуть.
Під особливим контролем
Подолання корупції було одним із головних завдань реформи системи правосуддя. До суддів відтепер будуть значно суворіші вимоги.
«Запроваджуються досить значні антикорупційні запобіжники. Зокрема, однією з підстав для звільнення судді стає неможливість пояснити походження майна, причому, не лише власного, але широкого кола повя’заних осіб. Тобто, буде досить складно «переписати хату на кота». Крім того, всі судді призначатимуться на відкритих конкурсах. Це дасть можливість поступово одержати вищу якість правосуддя. А доступ до суддівської професії – в тому числі, й до Верховного суду – отримають люди з-поза меж системи», – розповідає Андрій Козлов.
Крим того, перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя
Леонід Ємець (фракція «Народного фронту») зазначає, що судді подаватимуть додаткові декларації.
«Всі чиновники будуть здавати одну декларацію, а судді – три. Зокрема, декларацію родинних зв’язків і декларацію доброчесності», – каже народний депутат.
З огляду на нові вимоги, напередодні запуску реформи правосуддя судді почали масово звільнятися. Так, лише на початку серпня
Вища рада юстиції розглянула і передала на розгляд парламенту 238 заяв суддів про відставку.
Інфографіка Центру політико-правових реформ та «Реанімаційного пакету реформ»
Вузькі місця реформи
Головним недоліком судової реформи називають те, що вона обмежує можливості захисту і лобіює інтереси адвокатського корпусу. Член парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя
Наталія Новак була одним із небагатьох членів фракції «Блоку Петра Порошенка», яка не підтримала конституційні зміни в частині правосуддя. Свою позицію вона пояснює тим, що ця реформа звужує доступ людей до правосуддя.
«Людина, будучи юристом і не будучи адвокатом, могла бути представником у суді. Тепер бути представником у суді може бути лише адвокат. Відповідно, ціни на адвокатські послуги зростуть», – вважає Наталія Новак.
Правозахисник
Володимир Чемерис, який спеціалізується на праві громадян на мирні зібрання, також незадоволений тим, що відтепер представляти інтереси в суді зможуть лише адвокати. За його словами, ненормальною є ситуація, коли «у нас генеральний прокурор може бути людиною взагалі без юридичної освіти, а захисником інтересів може бути лише людина із серйозною спеціальною освітою, званням і «корочкою».
Натомість Леонід Ємець наголошує, що це питання ще має бути остаточно врегульоване окремим законом.
«Не буде обов’язковим наймати адвоката для справ соціального характеру і малозначущих. А оскільки законом не визначено, що є малозначущою справою, то – поки не буде ухвалено окремого закону про адвокатуру, який це розтлумачить – за громадянами залишається право звертатися до осіб, яким він довіряє», – пояснює він.
Зате тепер громадянин має додаткові можливості отримати безкоштовні адвокатські послуги. Адже досі безкоштовний адвокат був передбачений лише у кримінальних справах.
Також Наталія Новак зазначає, що президент на перехідний період зберігає вплив на суди, залишаючи за собою право підписувати рішення про призначення суддів.
«Звичайно, це радше церемоніальна функція. Але не факт, що через неї не впливатимуть на призначення чи не призначення того чи іншого судді», – припускає Наталія Новак.
Натомість Андрій Козлов наголошує на тому, що президент і так мав ці повноваження. За його словами, «краще мати певні часові рамки, ніж мати ситуацію, коли цей вплив не був обмеженим».
Крім судів, реформа зачіпає також і прокуратуру, повноваження якої мають зменшитися. Зокрема, вона має бути позбавлена права вести слідство. Але, фактично, це право за нею залишатиметься до того часу, поки не буде сформовано Державне бюро розслідувань.
Дмитро Шурхало, Радіо Свобода