Найбільший ворог людини – це наше его, інакше кажучи гординя, яка є страшним гріхом. Его робить людину небезпечною для оточуючих. Така істота постійно самостверджується за рахунок інших. Вона не оминає жодної можливості потішити своє самолюбство, принижуючи оточуючих. Найгірше те, що людина чинить зло ближнім несвідомо. Коли нами керує его, ми не помічаємо зробленого нами зла і абсолютно щиро вважаємо, що нічого не зробили.
Особлива небезпека є тоді, коли людина, одержима его, є представником соціальних професій – таких як учитель, лікар або ж журналіст. В журналістику частенько йдуть люди, які тащаться від себе в цій професії. Подвійний плюс для них у тому, що за це самовтішення ще й платять. Таких нарцисів часто використовують як багаторазовий елемент у бізнесових, політичних цілях. Журналіст же, засліплений своїм его, думає, що він робить геніальні журналістські розслідування, бореться з кимось. В реалі ж людина з мікрофоном чи пером стає інструментом для брудних ігор. Як співали незабутні Лисиця Аліса та Кіт Базіліо: “На хвастуна не нужен нож, Ему немножко подпоёшь. И делай с ним, что хошь”.
Найприкріше, що такі журналісти порочать професію. Кращих представників цієї професії лишають життя, катують тюрмами за правду. Недарма, громадяни називають журналістів Четвертою владою. І от деякі скороспілі егоцентристи, кайфуючи від свого личка в зомбоящику, не гребують використовувати брехню, перекручені факти, недобросовісний монтаж, заради яскравості картинки, гучного розголосу та ломаного гроша.
Один з таких прикладів журналістського самозадоволення, підкріпленого політичним замовленням, замішаного на цинічній брехні, продемонстрували сьогодні наші з дозволу сказати колеги з сумнозвісного “Інородного контролю”. Вони зліпили сюжет – мильну бульбашку – в кращих традиціях путінської пропаганди. Цьому абсолютно брехливому, сколоченому з нічого сюжету позаздрив би сам рупор Кремля Дмитро Кисельов разом з Лайф ньюз і Раша тудей. Мало того, такі брехливі сюжети грають на руку Кремлю, вносячи розбрат в українське суспільство, вводячи в оману народ та підвищуючи градус соціальної напруги. От вам і план Шатун і одвічна схема “Разделяй и властвуй”.
Хто не бачив сюжет – подивіться. В ньому журналістка-радистка Кет озвучила купу нісетніць про фракцію Самопоміч в обласній раді. Мовляв, депутати не хочуть звітувати про розподіл бюджетних коштів. Більше того, журналістка звинуватила свою ж колегу, журналістку, молоду маму, громадську діячку, а за сумісництвом депутатку Олену Галагузу мало не в розкраданні обласного бюджету. Смішно! Але було б смішно, якби не було так сумно. Я дружу з Оленою багато років, сьогодні є її помічником як депутата. І знаю, як ніхто, як Олена зранку до ночі бігає містом, збиваючи кросівки, аби допомогти багатьом громадянам, які звертаються до неї. Свою депутатську діяльність їй вдається поєднувати з материнством, активною громадською діяльністю, роботою журналіста тощо. Ось сьогодні вперше в історії обласної ради Олена організувала та провела прес-конференцію з мамами та дітками, присвячену грудному вигодовуванню (на фото). І такі заходи з користю відбуваються з ініціативи Олени мало не щодня. І тому мені дивно, що радистка-журналістка Кет як жінка і мама замість того, щоб зрозуміти Олену, обсипала її купою зневажливої неправди. Мовляв, Олена не знайшла часу зустрітися, на прес-конференцію не запросила. Знаю по своїх кращих колегах: справжнього журналіста, який хоче добитися правди, ніщо не зупинить і він досягне своєї мети. Тим паче, що Олена весь час у місті, а прес-конференція не була закритою. Про неї знали всі, й хто хотів, той туди потрапив. Стає зрозуміло, що Кет зовсім не хотіла зустрічатися ні з Оленою, ні з її колегами. Представниці Інородного контролю потрібно було зробити все так, начебто депутати її ігнорують, буцімто маючи якісь секрети. Чудова історія, яку журналістка майстерно реалізувала. Відпрацювала замовлення своїх босів на всі 100. Тільки питання, як після цієї маячні Кет буде дивитися в очі оббріханим нею людям. Адже живемо в одному місті. І політичні кампанії закінчуються, а залишатися потрібно все таки людиною. Ці питання так і залишаться риторичними. Але я вважаю, що громада має відкрито заявляти свою позицію щодо таких журналістів – “інородних контролерів”, тому що така журналістика є соціально небезпечною та загрожує національним інтересам.