Вірш Олени Теліги “Усе – лише не це” читають працівники аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення.
Олена Теліга – українська поетеса, діячка ОУН. Місце та дата загибелі поетеси та її чоловіка невідомі, але оскільки у лютому відбувались масові розстріли у Бабиному Яру, то 21 лютого 1942 року прийнято вважати днем пам’яті української письменниці та її чоловіка.
Читають: Михайло Ярмоліцький, Ігор Молодковець, Олег Мулик, Владислав Ходаківський.
Після запису відео хлопці відразу поїхали по тривозі на виклик.
Партнер “Слова” – Репортер.
Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання — в запорошених оковах.
Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати!
Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице — добром і злом!
Хай палять серце — найдрібнійші ранки!
Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться —
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне — багнетом — блискавиця.
