Україна – європейська країна, яка готова до цивілізованого діалогу щодо імплементації ст. 7 Закону «Про освіту», однак головна ідея статті повинна бути збережена: кожна українська дитина має володіти державною мовою – це наша межа компромісу.
Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу перед послами країн-членів НАТО, що відбувся 6 листопада у приміщенні штаб-квартири Альянсу, передають в прес-службі Кабміну.
Вона підкреслила, що закон імплементує європейські цінності в національну систему освіти, включаючи положення, які дозволяють національним меншинам вивчати свою мову та навчатися на ній. Водночас закон застерігає роль державної мови «як інструменту соціальної єдності та цілісності».
«На жаль, деякі непорозуміння та політичні зловживання затьмарили суть закону. Я маю визнати, що ми дуже розчаровані поведінкою деяких європейських партнерів, які культивують та поширюють міфи про основні поняття закону», – зазначила Міністр.
Читайте також: в Житомирській в області немає напруги через закон “Про освіту”, адже він не порушує права нацменшим
Своєю чергою посли країн-членів НАТО відзначили, що вітають проведення освітньої реформи в Україні і вдячні за детальне роз’яснення положень закону безпосередньо від Міністра освіти і науки України.
Одним із основних питань було, чи готова Україна імплементувати рекомендації Венеційської комісії. На що Міністр вкотре наголосила, що лише за умови, якщо ці рекомендації дозволять кожній українській дитині на прийнятному рівні володіти державною мовою.
Як повідомлялося, 28 вересня в Україні набув чинності закон “Про освіту”, який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини.
Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.