Як пише сайт news.dks.com.ua радянська влада всіляко замовчувала факт причетності «ворожого буржуазного елементу» до історії міста. А тіло останнього з роду Шодуарів солдати Червоної армії викинули з сімейної гробниці.
А на його місце поклали 1919 року солдата Василя Боженка, якому поставили пам’ятну стеллу в Житомирі. Барон Іван Максимільянович Шодуар – меценат у Волинській губернії, хімік та художник, голова Російського товариства захисту тварин. Його предки отримали титул від баварського короля, а їхній родовий маєток розташовувався у с. Івниця (нині в Андрушівському районі Житомирської обл.)
На його кошти у 1903 році в Житомирі збудовано чотириповерховий будинок, в якому пізніше був розміщений краєзнавчий музей. Палац зруйнований в роки Другої світової війни. Разом з ним було знищено чудову бібліотеку, колекцію монет, картинну галерею. Поруч з будинком розкинувся парк з екзотичними рослинами та мармуровими скульптурами. Власне зараз це і є парк імені Ю.О. Гагаріна.
Барон Іван Максиміліанович де Шодуар з Анною Ивановною Вальд. 1914 рік.Скан книги Л.Дахненко, “Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Грації, що граються з Амуром. Портрет жінок з родини Шодуар з маленьким Максиміліаном де Шодуаром. На звороті авторського полотна до реставрації містився напис: Egues de Lampi filius pinxit A.1821.Скан книги Л. Дахненко, “Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Херувим-голова янгола.
Портрет М.де Шодуара в дитинстві.1817 р.Унизу ліворуч підпис і дата:PL Bouvser f.1817
Й.Б.Лампі син
Житомирський обласний краєзнавчий музей.Скан книги Л.Дахненко, “Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Портрет Люсі де Шодуар
Люсі, уроджена Крайтон (1804-1860), друга дружина Станіслава де Шодуара.На звороті внизу B Lucy de Chaudoir.
Житомирський обласний краєзнавчий музей. Скан книги Л.Дахненко, “Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Мадонна з немовлям.1817
Портрет Єлоїзи де Шодуар із сином Максиміліаном.
Й.Б.Лампі син.
Житомирський обласний краєзнавчий музей.Скан книги Л.Дахненко,”Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Портрет баронеси Елоїзи де Шодуар.
Й.Б.Лампі 1814. Елоїза, уроджена Ержеле (1798-1817), перша дружина Станіслава де Шодуара.
Житомирський обласний краєзнавчий музей. Скан книги Л.Дахненко, “Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Портрет барона Станіслава де Шодуара. Станіслав Янович де Шодуар (1792-1858).
Й.Б.Лампі син.
Житомирський обласний краєзнавчий музей. Скан книги Л.Дахненко,”Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Камеї. Під час європейських подорожей 1817-1819 рр. С.Шодуар розпочав збирати дактиліотеку. Для створення цієї колекції він замовив через Д. Сестіні відбитки з античних та новітніх камей.Відбитки надійшли до С. Шодуара в 1819 р. Нині в Житомирському музеї. Скан книги Л.Дахненко,”Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Портрет барона Станіслава де Шодуара. Скан книги Л.Дахненко,”Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Портрет барона Станіслава де Шодуара.Унизу праворуч підпис: Нечаевъ(Иван Олексійович)
Житомирський обласний краєзнавчий музей.Скан книги Л.Дахненко,”Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Баронеса Марія де Шодуар
(1857-1879), дочка Максіміліана де Шодуара. Відомо Марія де Шодуар померла через хворобу (туберкульоз). Померла вона в курортному містечку Амелі-де-Бен (Франція), де лікувалась. Там же і похована. На картині виглядає болючою дівчинкою.
Надгробок баронесі Е.де Шодуар. Меморіал Елоїзі Шодуар (1799-1817-Ержеле) Оздоблення вітражамі та мармуровою Стелою роботи видатних данський скульптор Бертеля Торвальдсена. Із сімейного склепу в Івниці. Скан книги Л.Дахненко, “Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Вітражі. Часто перебуваючи за кордоном, Люсі й Станіслав де Шодуар у 1827 р. придбали шість швейцарських кабінетних вітражів, якими оздобили двері парадної Блакитної зали. Вітражи були демонтовані у 1903 при продажу Івниці І.М.де Шодуаром і зберигалися у його житомирському маєтку. В 1919 р. надійшли до музею зі значним пошкодженням. Житомирський обласний краєзнавчий музей. Скан книги Л.Дахненко,”Художнє зібрання баронів де Шодуар у Житомирському музеї”, Житомир, видання Марини Косенко, 2010
Погреби палацу барона Івана Максіміліановіча де Шодуара. Фото Магаз А.І.
Посвідчення № 1 на 1901 рік дійсного члена Російського товариства захисту тварин, видане головою Житомирського відділу Іваном Максиміліановичем де Шодуаром своєї матері баронесі Єлисаветі Йосипівні де Шодуар. На посвідченні власноручний підпис барона.
Куточок старого Житомира.
Вул. Лермонтовська, 9.
Версія:сторожова при в’їзді в колишню садибу барона де Шодуара з боку вулиці Лермонтовській, в якій чергував сторож біля воріт (тепер житловий будинок). Зліва від неї ще зберігся проїзд в садибу.
ФОТО зі сторінки Анатолія Магаза у Фейсбук
