Муравицький писав на замовлення, так як йому наказували його проросійські куратори, – прокурор

Суспільство

Про це під час судового засідання по справі обвинуваченого у державній зраді житомирянина Василя Муравицького повідомив прокурор Вадим Левченко.

Судове засідання відбулося 24-го жовтня 2018-го року.

“Між Муравицьким та особою з номером телефону, який працює в Російській Федерації з приводу публікації статей на сайті “Політнавігатор”. Наприклад, скидує Муравицький файл під назвою “Жебрівський. doc”. Муравицький відповідає: “Нет, Жебривский был в Житомире губером”. Особа відповідає: “Я прочитал колонку, но там ведь не то, что я просил. Надо совместить Жебривского и Закарпатье. По референдуму уже отписали – эта тема ушла, а вот сравнить Закарпатье, за которое может вписаться Європа и репресивные подходы на Донбасе”. Муравицький відповідає: “Извини, чуть протупил, сегодня пришлю исправленное”.

Тобто підтверджується, що писав він на замовлення, так як йому наказували і повідомляли йому його проросійські куратори.

Переписка, від 29-го квітня. Андрій Виползов пише: “Нужна статья, что в случае распада Украины ЧО отойдёт к Румынии. (Ми вважаємо, що це Чернівецька область). Но, главное, сделать упор, что молдаванам ничего не достанется“, – розповів у рамках судового засідання прокурор.

З його слів, всі матеріали були надані для ознайомлення всім учасникам під час судового розгляду, у тому числі захисникам.

“Є принцип диспозитивності дослідження доказів: ми надаємо ті докази, які вважаємо необхідними. Сторона захисту має право навести, які розмови спростовують обвинувачення Муравицького, однак, вона цього не робить, вона заявляє, що вони є, і що суду потрібно досліджувати всі десять годин розмов, побутових, у тому числі”, – сказав прокурор.

Сам же обвинувачений попросив не долучати озвучені прокурором докази.

Наступне судове засідання відбудеться 16 листопада 2018-го року.

Раніше, у 2011-му році Муравицький, отримавши у Житомирі від української держави нагороду “Журналіст року”, заявив, що він не журналіст, і, навіть нагорода “Журналіст року” його з нього не зробить, додавши, що в нього зовсім інша задача і ціль.