Занедбаний кінотеатр “Жовтень” створений у Житомирі ще за СРСР збираються перетворити в арт-простір.
Для цього запустили проект “Жовтень у Жовтні”, організували виставку світлин настінних монументальних мозаїк часів СРСР, і на вході вивісили запитання: “Можливо це мистецтво?”.
На презентацію проекту “Жовтень у Жовтні” до Житомира завітала Перша Леді Марина Порошенко, міністр культури Євген Нищук, віце-прем’єр Геннадій Зубко.
Лейтмотивом зустрічі стало твердження міністра культури Євгена Нищука про те, що, не варто знищувати всю спадщину “совка” – він то хоч і за декомунізацію, однак, у деяких монументальних настінних мозаїках не обов’язково зображуються червоноармійці – можливо, автори зашифровували у їхніх образах українських повстанців, а цензура цього не бачила. Велось все до того, що деякі радянські витвори, які пройшли випробування часом і історією, можливо, являються культурними цінностями.
Геннадій Зубко, у свою чергу, заявив, що окрім економічних стартапів, треба запускати і культурні, вони також даватимуть свої дивіденти у майбутньому і вони вже є.
Отож, як бачимо, наші керманичі спробують монетизувати “совок”, тобто те, що від нього залишилось, за прикладом тієї ж Польщі, де для заїжджих туристів пропонують екскурсії по місцях спадщини московської окупації.
Можливо, те, що залишилось з часів окупації України СРСР і треба зберегти, якщо воно, як кажуть, поважні міністри має мистецьку цінність – не ставати ж такими, як комуністи, які, наприклад, знищили пам’ять про засновника житомирського парку барона Івана де Шодуара, і тільки силами місцевих дослідників краю це ім’я поступово, але вкрай повільно через шалений супротив людей, які про Шодуара не чули і чути не хочуть, виходить з небуття.
