Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав овруцький активіст Віталій Юшкевич.
“Поблизу с. Підруддя знаходиться ферма, що вирощує свиней, з казковою назвою «Дубовий Гай». З таненням снігу попливуть води… і не тільки… Через забруднення фекаліями, що містять патогенні віруси, бактерії та гельмінти та хімічні харчові добавки, що включають в себе близько 400 небезпечних елементів, серед яких важкі метали, антибіотики, пестициди, гормони в навколишніх селах та місті будуть забрудненні криниці та грунтові води, що впадають безпосередньо в річку Норинь.
Хочу зауважити, що саме наша молодь, діти відпочивають на березі річки.
Виникають питання: Що буде робити міська, районна влада та очісні споруди, якщо розповсюдиться кишкова інфекція та дизентерія. Скільки потрібно грошей з місцевого бюджету, щоб усунути наслідки і запобігти зараженню мешканців. Хто відповість за шкоду нанесену здоров” ю людини та навколишньому середовищу ? Чи готова природо-охоронна прокуратура, екологічна інспекція взяти на себе відповідальність?
Така проблема з утилізацією відходів може прямо вплинути на забруднення ґрунтів навколишніх територій. Свіжий свинячий гній може викликати ерозію, «вигорання» та деградацію ґрунтів.
Систематичне потрапляння високих доз свинячого гною до ґрунту призводить до підвищення концентрації нітратного азоту в ньому, що, в свою чергу, веде до збільшення у рослинах вмісту нітратів, що перевищує допустимі норми. Споживання ж людиною продуктів з підвищеним вмістом нітратів може привести до незворотних негативних змін в організмі. Також свинячий гній просочуюсь по всьому ґрунтовому профілю призводить до забруднення підземних ґрунтових вод та зумовлює «цвітіння води» в найближчих водоймищах.
Надзвичайно гострою екологічною проблемою є утворення на свинокомплексах шкідливих газів, насамперед метану та аміаку. Їх кількість може досягнути такої концентрації, що в разі аварії вентиляційних систем, свині загинуть від задухи. Хоча й при повній справності систем вентиляції на свинокомплексах у працівників та тварин регулярно фіксуються отруєння газами та інші захворювання — хвороби шлунку, органів дихання, очей.
Проте не лише працівники ферм страждають від утворення газів, а й мешканці навколишніх територій. Адже повітря довкола підприємства насичене аміаком, сірководнем, алергенами. Постійний неприємний запах та вдихання шкідливих речовин разом з повітрям призводить до стресу, перепадів настрою, роздратування та викликає підвищений тиск, головний біль, запаморочення.
Під час будівництва свинофабрик надзвичайно важливою умовою є дотримання санітарно-захисної зони, яка становить від 500 до 2000 м залежно від кількості утримуваних тварин (Наказ МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» № 173 від 19.06.1996).
Також не варто забувати про потенційну можливість розповсюдження свинячого грипу, розплідником якого, насамперед, можуть бути озера гною на території свиноферм та розповсюдження вірусної хвороби АЧС (Африканська чума свиней), яка є небезпечною в першу чергу для домашніх тварин в найближчих населених пунктах.”
