Комітет Верховної ради України з прав людини і міжнаціональних відносин 15 травня одноголосно підтримав та подав на реєстрацію законопроект «Про легалізацію використання марихуани в медичних цілях».
Які аргументи у противників цієї ініціативи, розповідає сайт Всі Разом.
Павло Казар’ян, глава Центру ресоціалізації наркозалежних «Джерело» каже, що ініціатива по легалізації канабісу – це суто бізнес проект. Автори ініціативи виставляють живим заслоном численних хворих, які дійсно потребують допомоги. При цьому ховаючи справжні наміри – заробити шалені статки на болю і здоров’ї українців. Чому про хворих з рідкісними захворюваннями згадали саме в контексті лікування марихуаною? Пропагують наче панацею для них виключно канабіс. Але ж це – маніпуляція. Неприкрита і брудна.
– Пане Павле, розкажіть про Ваше ставлення до ініціативи законотворців, щодо зняття заборони і використання канабісу в медичних цілях та наукових дослідженнях. До речі, Міністерство охорони здоров’я разом із Міністерством у справах ветеранів та низкою паціентських організації адвокатують ці зміни.
Не етично та не професійно говорити про впровадження марихуани в медичних цілях в суспільстві, яке знаходиться в стані війни. Де процент наркозалежних громадян дуже високий. На мій запит до Міністерства охорони здоров’я щодо статистики померлих від наркоманії людей в Україні – я отримав письмову відповідь. В ній містилася інформація про те, що така статистика взагалі не ведеться.
То, як ми можемо говорити про доцільність легалізації конопель в медичних цілях, коли нашими вченими не було проведено попередньо глибокого вивчення дійсної потреби в лікуванні українських громадян саме канабісом. Я знаю про захворювання, які лікуються препаратами на основі конопель. Є дослідження, які підтверджують покращення стану пацієнтів після впровадження в лікування цих препаратів. Але при цьому завжди приводяться в приклад інші країни: Канада, Польща та інші. Легалізувати можна все: і канабіс, і героїн. А от наслідки цього треба вивчати та прогнозувати.
Європейські суспільства, де панує верховенство закона, працюють контролюючі органи, система охорони здоров’я скерована на продовження життя своїх громадян, існує економічна та військова безпека – там ми спостерігаємо, що як один з елементів лікування використувують канабіс. І його отримують пацієнти за призначенням і під строгим наглядом. Хочу звернути увагу, що, по-перше, Україна ментально не готова до зняття табу на марихуану, а по-друге – корупція та соціальна незабезпеченість є складовими поглиблення наркотизації суспільства.
Після прийняття цього законопроекту, можна очікувати, що 80% лікарських рецептів будуть містити препарати на основі канабісу. Бо спектр їхнього застосування достатньо широкий. Від головного болю та пригнічених станів також має допомогати саме марихуана.
Я прогнозую, що зняття заборони на вживання марихуани зніме психологічне табу на використання наркотику і сприятиме хвилі його використання. Через декілька років – ми спостерігатимемо те, що куріння марихуани стане невід’ємною частиною суспільної культури. Як приклад – вживання алкоголю. Коли точилися дискусії щодо подолання незаконного виготовлення алкоголю та його збуту – прийшли до висновків, що проблему вирішить широкий доступ до алкогольної продукції в торгових мережах. Алкоголь стали купувати в необмеженій кількості, але підпільну індустрію все одно не подолали. Теж саме відбулося із замісною терапією. Коли, начебто з добрих намірів, впровадили використання метадонової терапії наркозалежних – по суті забезпечили ринок метадону в Україні. Спочатку, видача метадону фінансувалася за рахунок ООН, а тепер за рахунок українських платників податків. Тобо, частина моїх та ваших грошей спрямовується прямо до вени наркозалежної людини. Метадон – це синтетичний препарат, який сильніше героїна. Чи знизився процент поширення наркоманії в Україні завдяки цим ініціативам? Ні. На практиці спостерігаю, що навіть зріс.
– Міністерство у справах ветеранів війни підтримує ініціативу законодавців та МОЗу щодо легалізації марихуани. Мотивація – допомога десяткам тисяч ветеранів війни з посттравматичним синдромом. Як ви вважаєте, чи дійсно ветеранам потрібна марихуана?
Я проходив курси підвищення кваліфікації на базі Клініки психиатрії, воєнного стресу та психотравматології Інституту військової медицини у Варшаві. Так от вони своїх ветеранів не лікують марихуаною. Діагноз «посттравматичний стресовий розлад» там ставлять не по факту наявності стресу. Це глибоке діагностичне дослідження психологічного здоров’я ветерана, яке триває три місяці. І тільки після цього, лікарі призначають комплексну реабілітаційну терапію. До речі, за добровільну участь в такому дослідженні ветерани отримують фінансову компенсацію.
В Україні працює відомий та авторитетний психолог Френк П’юселік. Він є одним з основоположників нейролінгвістичного програмування та фахівцем в області посттравматичного синдрому. До речі, він сам є ветераном в’єтнамської війни. Реабілітуючи американських ветеранів – він розробив систему роботи з посттравматичним синдромом, яка не тільки допомагає ветеранам повернутися до життя в мирних умовах, але й вчить оточуючих правильному ставленню до них. Френк зовсім не використовує у власній терапії марихуану. У 2019 році запрацювали вже три пілотні проекти по цій програмі при військоматах у Дніпрі.
Хочу додати. Чоловіків призовного віку не беруть на службу, якщо вони мають наркотичну залежність. Це всім відомо. При легалізації марихуани в Україні суттєво знизиться процент здорових та гідних до несення служби чоловіків. А це, вже питання національної безпеки країни, яка знаходиться у стані війни.
– Яку загрозу може принести з собою прийняття закону про використання медичної марихуани в лікуванні та науці?
Тотальна пропаганда та виставлення марихуани виключно в позитивному світлі дуже дивує. Спілкуючись з прихильниками медичного канабісу, я жодного разу не почув від них застережень щодо побічних наслідків вживання марихуани на здоров’я пацієнтів у довгостроковій перспективі. Але тому є виправдання – відсутнє наукове обгрунтування доцільності використання канабісу в українських умовах. Вони також промовчують і про те, що ця ініціатива приведе до всплеску наркотизації серед дітей та молоді. Спираючись на 17 річний досвід роботи з наркозалежними, я можу прогнозувати, що зняття табу на марихуану лише початок. За цим послідує легалізація інших важких наркотиків.
Громадянському суспільству необхідно домогтися винесення цього питання на референдум. Тільки під час всенародного обговорення, ми можемо висловити думку багатьох українців. І тоді вона матиме вагу впливу. Я впевнений, Україна не сприймає «легалайз» марихуани. Дуже багато грошей вже кинуто фармацевтичними кампаніями для забезпечення просування цього законопроекту у Верховній Раді та запуск маркетингових стратегій його лобіювання в суспільстві.
