Уже декілька років російська сторона намагається спекулювати темою забороненої літератури, а саме друкованих товарів, які потрапили до санкційного списку видавничої продукції, підготовленого Державним комітетом телебачення та радіомовлення України.
Для роз’яснення вказаного переліку в Міністерстві освіти й науки України неодноразово наголошувалося, що рішення Держкомтелерадіо не потрібно сприймати буквально! Воно не поширюється на класичну літературу, а лише забороняє книги окремих видавців, які займають антиукраїнську позицію. Іншими словами, твори авторів можна розповсюджувати, заборонено лише окремі видання, в яких присутня російська пропаганда.
Так, наприклад, попри постійні інформаційний шум щодо «Булгакова поза законом», було заборонено не його твір «Майстер і Маргарита», а лише одне видання «Азбука-Аттікус».
Інше питання полягає в причинах заборони окремих видавництв. Так, згідно з висновками експертної ради, а саме її рішення є підставою для надання відмови на ввезення, забороняються книги антиукраїнського змісту, а також ті, які містять пропаганду на користь РФ. Наприклад, в одному із заборонених видань автора Джона Хейвуда «Люди півночі» Київську Русь називають Росією, що суперечить історії, а в передмові вже вищевказаного видання «Майстра і Маргарити», згадуються російські актори, які пропагують ідею військового вторгнення до України. Схожі приклади можна знайти в кожному з заборонених видань.
Після прочитаного, поставте собі запитання: чи дозволили б ви ввезення будь-яких матеріалів, які б поширювали неправдиву про вас інформацію? Або популяризували б осіб, які неодноразово вам шкодили?
Для детального ознайомлення з санкційною літературою залишаємо посилання на список Переліку видавничої продукції держави-агресора:
http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=141781&cat_id=141650
