24 лютого 2022 року назавжди розкололо історію сучасної України на «ДО» та «ПІСЛЯ». Місяць за місяцем завзятий опір українців вселяє велику надію на бажаний результат — на перемогу. На повернення своїх земель у рідне лоно та спокійне життя мільйонів миролюбних та працьовитих громадян молодої незалежної країни з багатосотрічною історією.
Проте суспільству слід знати та розуміти не лише свої можливості, а й пам’ятати про відповідальність. Людська слабкість, бажання отримати все й одночасно, нездатність протистояти викликам підштовхує частину співгромадян до протиправних дій. Частина ж людей готова і просто продатися за горезвісні 30 срібняків.
На такий випадок у Кримінальному кодексі України передбачено 447 статтю — «Найманство».
Стати найманцем багатьох змушує прагнення наживи, бажання помститися, а іноді й просто аморальність та відсутність приналежності до суспільного життя України.
Безумовно, окремо варто виділити бажання стати найманцем під час військових дій, під час війни. Найманець, по суті, це той же терорист, який продався за гроші. Його не цікавить нічого, крім грошей, заради яких він готовий піти на все, навіть на продаж країни, Батьківщини, сім’ї та рідних.
У сучасної людини є багато чого і це породжує ілюзію вседозволеності. Але кожен має розуміти, що він член суспільства, складова частина того, що називається державою — Україною. Тому продаваючись, перетворюючись на найманця, беручи до рук зброю, беручи участь у збройних конфліктах, кожен має усвідомлювати весь рівень відповідальності. Будь-кого, хто закликає до повалення державності або зазіхає у тій чи іншій формі на територіальну цілісність країни — кара настигне, як би далеко він був, як би давно це не сталося.
Сучасна Україна — держава великодушна. Пройшовши складний історичний шлях, у нашому суспільстві сформувався симбіоз пам’яті та добра, стійкості та витримки, чуйності та жалісливості. Проте держава контролює все, що пов’язане з найманством, а саме:
- участь у збройних конфліктах;
- фінансування (виплата коштів, закупівля зброї та інших засобів);
- вербування (найм людей для скоєння злочинних дій);
- навчання (проведення теоретичних та практичних занять з влаштування озброєнь та вибухових речовин, тактика ведення бою, формування відповідних навичок та умінь);
- заклики до повалення державного устрою.
За будь-який подібний факт статтею 447 Кримінального кодексу України передбачено покарання, причому терміни вимірюються від 3 до 10 років.
