#історії_героїв
24 лютого після 4-ї години ранку офіцер 95 ОДШБр Юрій почув бойову команду: «Увага, повітря!».
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
– Це було вперше в моєму житті. Я маю бойовий досвід Донбасу, там ворог використовував і артилерію, і танки, але авіації майже не було. В той момент я зрозумів, що ми не знаємо, чого чекати. Килимове бомбардування, масований ракетно-бомбовий удар – що це буде? Встояли… І почали працювати. Спочатку їхні літаки відчували себе безкарними. Нахабно заходили на зручних для себе висотах і напрямках, здійснювали точні авіаудари, – згадує Юрій.
Від першого дня повномасштабного вторгнення ворог активно застосовував авіацію, знищуючи авіабомбами цивільну інфраструктуру, житлові будинки, вбиваючи мирних людей.
За словами Юрія Кочевенка, росіяни вважали авіацію однією з своїх переваг, однак дуже недооцінили українську ППО.
– В перші ж дні російська пропаганда жваво рапортувала про те, що українська ППО й авіація знищені, що росія досягнула повного панування в повітрі, – говорить військовий. – Зараз можемо констатувати, що ворог зі своїми літаками буквально жметься десь там на граничних висотах, на граничній дальності, тому що він нашою ППО просто «закошмарений». Їхні літаки падають, як дохлі мухи.
Для захисту українського неба активно застосовують ПЗРК вітчизняного виробництва та ті, що надані союзниками: американські «Stinger», польські «Piorun», британські ПЗРК «Starstreak».
– До речі, «Starstreak» дуже ефективно показав себе проти безпілотників. Ми щодня знищуємо російські БПЛА «Орлан». Ми обрізали ворогу крила, тепер наше завдання – виколоти йому «очі», – пояснює Юрій Кочевенко. – Загалом маю сказати, що кількість збитих літаків і гелікоптерів у нашій смузі відповідальності дуже достойна.
Офіцер зізнається, що ці кілька місяців змусили його багато що переусвідомити.
– Я тут воюю поруч з хлопцями, з якими був на Донбасі. Іноді виникає відчуття такого… дежавю. Начебто взяли ці роки і вирізали, як у монтажі. І ми знову тут, знову солдати і воюємо з тим самим ворогом. Хоча характер бойових дій, звичайно, дуже суттєво змінився. Так само змінилася роль ППО, – розповідає Юрій. – Справжня ефективність рахується не збитими літаками, а тим фактом, що ворог боїться свою авіацію застосовувати. Це означає, що ми все робимо правильно.
Сили, говорить військовий, дає абсолютне усвідомлення того, за що воює Україна.
– Ми виборюємо не просто землю, а майбутнє для наших дітей, – упевнений він. – Це справді те, що надихає. Коли буває важко, усвідомлюєш хто за твоєю спиною і просто робиш те, що маєш робити. Ми дякуємо всім, хто молиться за нас, підтримує, в міру своїх можливостей допомагає Збройним Силам України. Віра в перемогу вже переросла у впевненість. Але це не привід розслаблятися. Це означає, що ми маємо докласти ще більше зусиль, ще більше сконцентруватися кожен на своєму місці. Коли кожен буде робити свою справу так, ніби перемога залежить від нього особисто, нас ніхто не здолає.
95 окрема десантно-штурмова бригада Збройнi Сили України
#Україна_тримається_на_наших_плечах
