Кирило Буданов — постать, у якій поєдналися холодна точність розрахунку, особиста відвага та вміння працювати в повній темряві. За шість років на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України він перетворив структуру, яка раніше частіше залишалася в тіні, на потужний інструмент, здатний змінювати баланс сил на театрі бойових дій. Його рішення стосувалися не лише таємних рейдів, а й масштабних обмінів полоненими, ударів по ворожій інфраструктурі та навіть морської війни, де безпілотні катери Magura стали справжнім кошмаром для російського Чорноморського флоту. У січні 2026 року президент Володимир Зеленський призначив його керівником Офісу Президента — посада, яка вимагає вже не лише оперативного мислення, а й гострого політичного чуття.
Сьогодні Кирилу Буданову сорок років. Він пройшов шлях від молодого офіцера спецназу до генерал-лейтенанта й Героя України, пережив не менше десяти замахів, три поранення та постійний тиск. Водночас зберіг здатність особисто з’являтися на передовій, коли ситуація вимагала присутності командира, і вірити в переговорний процес навіть тоді, коли над ним самим продовжувала висіти загроза. Його історія — це історія людини, яка свідомо обрала професію, де ціна помилки вимірюється людськими життями, а ціна успіху — збереженими містами та звільненими людьми.
У новій ролі глава Офісу Президента Буданов приносить на Банкову рідкісне поєднання: глибоке розуміння фронтової реальності, налагоджені канали отримання інформації та досвід координації найскладніших операцій. Це робить його роль у поточних процесах особливо важливою.
Ранні роки та вибір шляху
Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Про дитинство та сім’ю в відкритих джерелах майже нічого немає — людина, яка пізніше стане одним із найбільш засекречених офіцерів країни, з самого початку вміла зберігати межі особистого простору. У 2003–2007 роках він навчався в Одеському інституті сухопутних військ на факультеті аеромобільних військ. Це було свідоме рішення: армія в ті роки вже сприймалася як професія, що вимагає не лише форми, а й реальних навичок.
Після випуску Буданов одразу потрапив до підрозділів спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони. Спецназ ГУР — це не парадні частини. Тут учили діяти малими групами в тилу противника, збирати інформацію, проводити диверсії та виходити живими з ситуацій, де чисельна перевага завжди на боці ворога. Молодий офіцер швидко зростав: лейтенант у 2007-му, старший лейтенант у 2010-му, капітан у 2013-му, майор у 2016-му.
Уже тоді проявився характер, який пізніше став його візитною карткою: спокій у найгостріших моментах і готовність брати відповідальність. Колеги відзначали, що він не любив кабінетних рішень і завжди прагнув розуміти ситуацію зсередини.
Бойове хрещення та перші серйозні операції
З 2014 року Буданов брав участь у бойових діях на сході України. Отримав три поранення — два середньої тяжкості та одне тяжке. Але справжнім випробуванням стала операція в окупованому Криму в серпні 2016 року. Група з п’яти спецпризначенців під його командуванням висадилася на західному узбережжі півострова. Завдання було складним: доставити озброєння та вибухівку для підтримки інших дій. У ході бою з російською спецгрупою «Вимпел» українські бійці ліквідували підполковника ФСБ та ще одного військовослужбовця, після чого без втрат залишили територію. Це була одна з найзухваліших операцій того періоду — доказ, що навіть у глибоко окупованому регіоні можна діяти точно та ефективно.
У 2018–2020 роках Буданов виконував закриті завдання, деталі яких досі не розкриваються з очевидних причин. У 2020 році він ненадовго перейшов до Служби зовнішньої розвідки на посаду заступника директора департаменту, а вже 5 серпня того ж року указом президента був призначений начальником ГУР. Йому було 34 роки, звання полковника. Призначення стало несподіваним для багатьох, але швидко виправдало себе.
На чолі ГУР: трансформація структури
Коли Буданов став на чолі військової розвідки, пріоритети були розставлені чітко: посилення бойової складової, розвиток спеціальних операцій та інтеграція нових технологій. Він не просто керував — він перебудовував підхід. ГУР почало активніше працювати на випередження, створювати умови, в яких противник втрачає ініціативу ще до того, як починає масштабні дії.
Одним із найяскравіших прикладів стала робота з морськими безпілотниками. Підрозділ Group-13 за короткий термін розробив і застосував катери Magura V5, які змінили правила гри на Чорному морі. Удари по кораблях та інфраструктурі російського флоту в Севастополі та інших базах стали регулярними. Ворог був змушений перерозподіляти сили, витрачати ресурси на захист тилових об’єктів і постійно остерігатися ударів з несподіваних напрямків.
Паралельно розвивалися операції на суші та в повітрі. Спецпідрозділи ГУР брали участь у зриві десанту в Гостомелі в перші дні повномасштабного вторгнення, у повітряній операції з постачання «Азовсталі» (сім вертолітних рейсів під обстрілом), у боях за Бучу, Ірпінь, у плануванні дій на острові Зміїний та звільненні вишок Бойка. У 2023 році відбулися рейди на територію Криму — висадки в районі мису Тарханкут. Кожна така акція не лише завдавала шкоди, а й психологічно тиснула на окупантів: вони розуміли, що навіть «свій» півострів не є безпечним тилом.
="background-color:>
Ключові операції та їх значення
Під керівництвом Буданова ГУР провело низку операцій, які увійшли до підручників асиметричної війни:
- Планування та участь у деокупації острова Зміїний та звільненні вишок Бойка.
- Координація великих обмінів військовополоненими, включно з поверненням захисників «Азовсталі».
- Удари по стратегічних об’єктах на території Росії та окупованих земель — аеродроми, склади, системи ППО, нафтопереробна інфраструктура.
- Розвиток безпілотних систем, які дозволили суттєво обмежити дії російського флоту в північно-західній частині Чорного моря.
Ці дії не просто руйнували техніку. Вони змінювали логістику противника, змушували його тримати сили в глибокому тилу та створювали простір для маневру українським військам. За оцінками військових експертів, сукупний ефект від операцій ГУР у 2022–2025 роках суттєво вплинув на здатність Росії вести активні дії на окремих напрямках.
Буданов також активно брав участь в інформаційно-психологічному протистоянні. Його публічні коментарі — завжди стримані, точні та без зайвої бравади — сприймалися як сигнали, за якими стоїть реальна сила.
Особиста стійкість та життя під прицілом
З перших років на посаді глави ГУР Буданов став однією з головних цілей російських спецслужб. За його власними словами, замахів було більше десяти, можливо близько двадцяти. Він пережив їх усі. В інтерв’ю він неодноразово говорив, що це частина професії: «Ми несемо смерть нашим ворогам, і для мене нормально, що вони намагаються відповісти нам тим самим». Головне — не дозволити страху впливати на рішення.
У лютому 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення, Буданов перебував на нараді, коли пролунав вибух. Він перевірив, чи все гаразд із дружиною, відряхнувся від пилу й вийшов дивитися на наслідки. Спокій у такі моменти — не показуха, а робочий інструмент.
Дружина, Маріанна Буданова, психолог за освітою, пройшла через власні випробування, включно зі спробою отруєння. Вона підтримувала чоловіка в найтяжчі періоди та сама брала участь у волонтерській роботі. Їхня історія — приклад того, як особисте життя людини на такій посаді стає частиною спільної боротьби.
="background-color:>
Новий етап: глава Офісу Президента
2 січня 2026 року Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу Президента України. Попередній глава, Андрій Єрмак, залишив посаду наприкінці 2025 року. Для Буданова це був перехід зі світу оперативної розвідки в простір великої політики та державного управління.
Призначення логічне: людина, яка шість років координувала найчутливіші операції, має унікальне розуміння реальної картини на фронті та в тилу противника. Він володіє налагодженими контактами, в тому числі за межами України, та репутацією людини, яка не боїться складних рішень. У березні 2026 року його додатково призначили головою Ради з питань підтримки підприємництва — крок, який демонструє намір пов’язувати питання безпеки з економічним розвитком та післявоєнним відновленням.
У новій якості Буданов бере участь у переговорних процесах. Він неодноразово підкреслював, що вірить у можливість досягнення результату через дипломатію, якщо вона підкріплена реальною силою. Досвід розвідника тут стає перевагою: він краще за багатьох розуміє, які червоні лінії існують в опонента і де можна шукати точки дотику.
Громадське сприйняття та значення постаті
Під керівництвом Буданова довіра до ГУР стабільно трималася на високому рівні — понад 70 % за даними соціологічних опитувань кінця 2025 року. Сам він став одним із найбільш упізнаваних і шанованих військових керівників країни. Його образ — стриманий, небагатослівний, з характерним поглядом — сприймається як символ надійності в епоху, коли багато обіцянок не виконуються.
Для одних він залишається загадковим «людиною в тіні», для інших — генералом, який не ховається за спинами підлеглих. І ті, й інші оцінки відображають реальність: Буданов ніколи не прагнув публічності заради самої публічності. Він говорив рівно стільки, скільки вважав за потрібне, і робив рівно те, що вважав правильним.
Сьогодні, коли війна триває, а політичні процеси вимагають нових підходів, досвід такої людини на посаді керівника Офісу Президента стає важливим ресурсом. Він знає ціну словам і ціну наказам. Він уміє працювати з інформацією, яка для більшості залишається закритою. І він пам’ятає, що за кожною операцією і кожним рішенням стоять живі люди — ті, хто виконує накази, і ті, заради кого ці накази віддаються.
Історія Кирила Буданова ще далека від завершення. Але вже зараз ясно: це історія людини, яка не просто вижила в найжорсткіших умовах, а змогла змінити правила гри. І тепер продовжує робити це на новому рівні відповідальності.
