Юрій Григорович Вілкул уже понад п’ятнадцять років визначає ритм життя Кривого Рогу — міста, де кожна шахта і кожен завод дихають в унісон із величезною країною. Як виконувач обов’язків міського голови з серпня 2021 року, він не просто обіймає крісло в мерії, а тримає в руках важелі потужного механізму, який не зупинився навіть під ударами війни. Його досвід ученого-гірника та політика із залізним характером допомагає місту залишатися на плаву в найскладніших умовах.
Біографія Вілкула — це історія людини, яка пройшла шлях від токаря на заводі до ректора університету та мера, неодноразово доводячи, що знання й наполегливість здатні змінювати долю цілого регіону. Сьогодні, у 2026 році, під його керівництвом Кривий Ріг продовжує розвиватися: відновлюють інфраструктуру, підтримують бізнес і допомагають ветеранам, а династія Вілкулів додає місту особливої сили й спадкоємності.
У цій статті розкриті всі грані роботи мера — від історичних виборів і наукових здобутків до поточних викликів війни та щоденних турбот криворіжців. Тут ви знайдете повну картину, яка пояснює, чому саме Юрій Вілкул залишається ключовою фігурою для мільйонів тонн руди й сотень тисяч жителів.
Кривий Ріг — місто руди, сталі й незламного характеру
Кривий Ріг — це не просто населений пункт на карті Дніпропетровської області. Це справжній промисловий гігант, де видобувають понад половину залізної руди України, а заводи й шахти працюють цілодобово, наче величезне серце, що живить металургію всієї країни. З населенням близько 600 тисяч осіб місто поєднує могутність важкої промисловості та живу, пульсуючу повсякденність — від гамірних ринків до тихих парків біля Інгульця.
Тут завжди відчувалася особлива енергія: пил від кар’єрів змішується із запахом степового вітру, а люди звикли до праці, яка дає країні силу. Але бути мером такого міста — означає балансувати між економічними інтересами гігантів на кшталт «АрселорМіттал» і потребами звичайних сімей. Юрій Вілкул, сам родом із цих місць, чудово розуміє цю тонку межу.
Шлях Юрія Вілкула: від шахтарського комбінату до крісла мера
Народився Юрій Григорович 14 листопада 1949 року в самому Кривому Розі. З ранніх років він знав, що таке важка праця: у 1965–1968 роках працював токарем на заводі гірничо-шахтного обладнання «Комуніст». Потім закінчив Криворізький гірничорудний інститут з відзнакою за спеціальністю «Технологія та комплексна механізація підземної розробки корисних копалин». Отримав кваліфікацію гірничого інженера, а згодом захистив кандидатську й докторську дисертації, став професором.
Його наукова кар’єра вражає: вісім монографій, близько 120 наукових праць, 28 авторських свідоцтв і патентів. У 1997 році він отримав Державну премію України в галузі науки й техніки за ресурсозберігаючі вибухові технології в гірничій справі. UNESCO відзначило його медаллю «За досягнення в науці», а в 2004-му присвоїли звання Заслуженого працівника науки і техніки України. З 1987 по 2003 рік Вілкул підіймався щаблями Криворізького технічного університету — від доцента до першого проректора, а потім і ректора.
У 2006 році його обрали головою Дніпропетровської обласної ради. Тоді ж розпочалася й сімейна політична історія: син Олександр став головою обласної державної адміністрації. Юрій Григорович пішов із посади, щоб не створювати конфлікту інтересів, але залишився в політиці. Цей крок показав його принциповість і готовність ставити інтереси справи вище особистих амбіцій.
Перше десятиліття на чолі міста: 2010–2020 роки
У листопаді 2010 року криворіжці вперше довірили Вілкулу посаду міського голови. Він прийшов на зміну попередньому керівництву й одразу взявся за справи з притаманною йому енергією вченого-практика. Переобрання в 2015 році стало справжнім випробуванням: розрив із суперником склав усього 752 голоси, почалися судові тяжби й навіть рішення Верховної Ради про повторні вибори. Та Вілкул вийшов переможцем — у 2016-му набрав 74 % як самовисуванець. Вісім судів підтвердили легітимність результатів.
За ці роки місто помітно змінилося. Під керівництвом мера активно розвивалася інфраструктура: ремонтували дороги, будували нові школи й дитячі садки, поліпшували благоустрій. Вілкула двічі визнавали найкращим мером регіону. Він очолював Асоціацію міст України, брав участь у міжнародних гірничих конгресах. Його досвід гірничого інженера допомагав вирішувати питання, пов’язані з екологією та безпекою видобутку — адже Кривий Ріг живе рудою.
Важливо відзначити й соціальну політику. Місто підтримувало ветеранів, розвивало освіту та культуру. Вілкул особисто курував проєкти з озеленення та модернізації комунального господарства. Криворіжці відчули стабільність: заробітні плати в бюджетній сфері зростали, а місто не втрачало промислового темпу навіть у непрості 2010-ті.
Його науковий підхід до управління — це не гучні слова. Вілкул впроваджував ресурсозберігаючі технології не лише в лабораторіях, а й у міському господарстві, що особливо важливо для екологічно чутливого регіону.
2020–2021: драматичний поворот і повернення
На місцевих виборах 2020 року Вілкул упевнено лідирував у першому турі з 46,27 %. У другий тур вийшов разом із представником «Слуги народу», але несподівано зняв свою кандидатуру за станом здоров’я й закликав голосувати за Костянтина Павлова від «ОПЗЖ». Павлов переміг, але трагічно загинув 15 серпня 2021 року. Уже 25 серпня сесія міськради таємним голосуванням обрала Юрія Вілкула секретарем ради, і за законом він став виконувачем обов’язків мера.
Це повернення було логічним для міста. Вілкул знав кожну вуличку й кожну проблему. Він одразу взявся за стабілізацію: зберіг команду, продовжив ключові проєкти. Криворіжці зітхнули з полегшенням — знайомий і перевірений лідер знову за штурвалом.
Династія Вілкулів: батько й син на варті міста
Особливу роль у долі Кривого Рогу відіграє сімейний тандем. Син Юрія Григоровича — Олександр Вілкул — із лютого 2022 року очолює Раду оборони міста та військову адміністрацію. Саме він координував оборону, коли ворог намагався наблизитися до промислового серця України. Брифінги Олександра Вілкула, його ініціативи з відновлення інфраструктури після обстрілів стали символом стійкості.
Батько й син доповнюють один одного: один відповідає за повсякденне управління та бюджет, другий — за безпеку й стратегічне планування. Така спадкоємність дає місту унікальну стабільність. У 2025–2026 роках вони разом запустили проєкти з відновлення пошкоджених об’єктів, підтримки бізнесу та допомоги ветеранам.
- Оборонні заходи: фортифікація, координація з військовими, захист критичної інфраструктури — усе це під контролем родини Вілкул.
- Соціальна підтримка: гранти для підприємців, програми для переселенців і сімей військових.
- Відновлення: ремонт доріг, шкіл і лікарень, що постраждали від війни.
Криворіжці відзначають: коли батько й син працюють в одній упряжці, місто почувається захищеним.
Здобутки та робота мерії у 2026 році
Навіть в умовах повномасштабної війни місто не зупинилося. Під керівництвом Юрія Вілкула триває реалізація інфраструктурних проєктів: оновлюють громадський транспорт, модернізують освітлення вулиць, розвивають зелені зони. У 2024 році мер задекларував дохід у розмірі близько 1,4 млн грн від зарплати, а також придбання цінних паперів — прозорість на високому рівні.
Особливу увагу приділяють освіті та культурі. Університет, де колись ректорував Вілкул, залишається флагманом. Місто активно підтримує ветеранів: спеціальні програми реабілітації, працевлаштування, психологічна допомога. Бізнес отримує гранти на розвиток — це допомагає зберігати робочі місця в непростий час.
| Рік | Ключові події | Результат |
|---|---|---|
| 2010 | Перше обрання мером | Початок масштабних перетворень |
| 2015–2016 | Переобрання після судових спорів | 74 % голосів, підтверджено судами |
| 2020 | Перший тур, відмова від другого | Підтримка Павлова |
| 2021–нині | Виконувач обов’язків мера | Стабілізація та розвиток у воєнний час |
Дані таблиці базуються на матеріалах офіційних джерел і Вікіпедії.
Виклики, з якими стикається мер сьогодні
Екологія залишається вічним болем: кар’єри й заводи дають роботу, але потребують постійного контролю за повітрям і водою. Вілкул впроваджує сучасні підходи до рекультивації земель — його науковий досвід тут якнайдоречніший. Війна додала нових проблем: відновлення пошкоджених об’єктів, допомога переселенцям, підтримка економіки під санкціями та обстрілами.
Проте місто тримається. Бюджет виконується, комунальні послуги працюють стабільно. Криворіжці цінують, що мер не ховається за гучними словами, а вирішує питання по суті — від ремонту дахів до організації свят для дітей військових.
Що чекає на Кривий Ріг під керівництвом Вілкула далі
У 2026 році акцент робиться на відновленні та модернізації. Плани включають цифровізацію послуг, розвиток туризму навколо промислової спадщини та подальшу підтримку малого бізнесу. Юрій Вілкул зі своїм величезним досвідом бачить місто не просто як промисловий центр, а як місце, де хочеться жити наступним поколінням.
Його стиль управління — це поєднання твердості й людяності. Він уміє слухати людей і приймати непопулярні, але необхідні рішення. Кривий Ріг під його керівництвом залишається символом української стійкості: тут руда плавиться в сталь, а характер — у незламну волю.
Місто продовжує рухатися вперед, і Юрій Григорович Вілкул стоїть біля штурвала, упевнено прокладаючи курс крізь будь-які бурі.
