Дуже часто можна чути від людей, що ці вибори – насправді, без вибору. Що в колоді карт житомирського політикуму постійно крутяться одні і ті ж постаті, які від виборів до виборів змінюють по декілька партій і під новими лозунгами знову потрапляють у владу. Насправді, так воно і є! І винні у цьому, передусім, самі громадяни, виборці, які їх обирають. І це неправда, що немає з кого обирати, що у списках кандидатів у органи місцевої влади відсутні люди із незаплямованою автобіграфією та репутацією.
Такі люди Є! Це громадська організація офіцерів запасу “Команда “ЗА СВОЇХ!”, представники якої йдуть на місцеві вибори у Житомирі від політичної партії “Українські соціал-демократи”. Як офіцери запасу, вони мають за плечами багаторічний досвід зразкового служіння Україні у лавах її Збройних сил. Сьогодні наша розмова із кандидатом в депутати Богунської районної ради, заступником голови обласної громадської організації офіцерів запасу, Команда «За своїх», майором запасу, Геннадій Канарським.
– Геннадій Миколайович! Ви нова людина в політиці і, наскільки нам відомо, серйозно громадською діяльністю ніколи не займалися. Як Ви зараз себе почуваєте, занурившись у перипетії виборчого процесу?
– Скажу, що ще на етапі прийняття рішення про вступ до “Команди «За СВОЇХ!» були певні сумніви і побоювання. Непокоїли питання, чи на часі зараз об’єднання військовослужбовців запасу, чи вдасться переконати офіцерів у необхідності і важливості такого об’єднання? Згодом підтвердилася приказка про те, що «вовк» не такий страшний як його малюють. Армія – велика школа, і вона мене навчила не відступати перед труднощами.
– Всі знають, що Команда «За своїх» побудована за принципом армійського підрозділу. І що, Ви дійсно, як один з керівників організації, віддаєте накази, караєте за їх невиконання?
– Так, організаційна структура нашої громадської організації дійсно схожа на армійську. В основі нашої внутрішньої організації (вибачте за тавтологію) покладений принцип обов’язковості виконання рішень вищих керівних органів та людей, які здійснюють управлінські функції. Однак, ми всі принципові рішення ухвалюємо колегіально. Прийняттю таких рішень передує певна дискусія, велика аналітична робота, в ході якої зважуються усі варіанти розвитку подій чи наслідки якихось дій. А щодо покарань, то в статуті нашої організації визначені вимоги, через невиконання яких організація може виключити свого члена із своїх рядів. Але на сьогодні порушників у нас немає.
– В чому ви вбачаєте основну проблему влади на місцях?
– Не зовсім просто відповісти на це питання. Справа в тому, що багато проблем міста пов’язані між собою. Вони так взаємопереплетені, взаємовизначають одна одну, що всі здаються головними. Але мені здається, що багато економічних, соціальних, культурних негараздів можна було б вирішити зробивши владу відкритою, публічною. От скажіть, яка організація робила реконструкцію скверу в центрі міста, скільки коштів на це витратили? От так! Таємниця за сімома печатями!
А давайте помріємо. Ви входите на сайт міської ради, відкриваєте документ і читаєте всі договори, кошториси, проплати, терміни, відповідальних за цю роботу. Отримуєте доступ до електронної версії стенограми засідання виконкому міської ради, текстів усіх рішень та текстів прийнятих документів. Фантастика. Хоча у багатьох країнах світу це реальність. До речі, перевести увесь документообіг в електронній вигляд достатньо просто і недорого.
– Геннадію Миколайовичу! Якщо можете, назвіть основні пріоритети ваших кандидатів у депутати.
– Без сумніву, ми йдемо у владу для того, щоб свої організаторські здібності, честь і гідність, життєвий досвід, освіту втілювати у рішення місцевих органів влади. Ми дали присягу на вірність Вітчизні. Цю присягу ніхто не відміняв і не знімав з офіцерів. Ми повинні і будемо так же чесно, віддано і сумлінно відстоювати інтереси Житомирської громади, українського народу, як це було під час служби.
– І останнє питання, Геннадію Миколайовичу! Щоб Ви хотіли сказати виборцям?
– Шановні Житомиряни, колеги, друзі! Багато хто з Вас розуміє, що ми з Вами на полюванні. На жаль, ми не мисливці. Полюють за нами, за нашою свідомістю. Тому будьте пильними. Відкрийте очі і заново подивіться на політиків. Ви вже їх колись бачили.
Багато хто з них, перебігаючи із партії в партію, сьогодні знову прагне пошити нас в дурні. Без усілякого сорому, обіцяючи «золоті гори», вони нас зневажають і насміхаються над «електоратом».
Але ми – не електорат!
Джерело: Reporter.zt.ua