1000 гривень шукає обличчя. Серед варіантів – Сергій Корольов

Хто ще з історичних персонажів гідний появи на новій банкноті і що нас чекає після введення в обіг 1000-гривневки?

Ще кілька років тому Нацбанк обіцяв не випускати 1000-гривневку через економічну «забобони»: нібито дев’ять номіналів купюр (рівно стільки їх нині в нас) – це норма, якщо більше – це вже ознака гіперінфляції. Але обставини змінилися. Якщо раніше еквівалентом тієї ж стодоларової купюри була «п’ятисотка», то зараз «франклін» коштує вже близько 800 наших гривень. Поки дизайн нової 1000-гривневої купюри розроблять, не виключено, що долар буде коштувати вже під десять гривень, таким чином, еквівалент найбільшою гривневої купюри знову приблизно дорівнюватиме $100.

“Це дуже тривожний сигнал, який говорить про те, що скоро рівень інфляції може перевищити критичний показник, – говорить радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ. – Більше восьми-дев’яти номіналів купюр в країні бути не повинно. Їх кількість безпосередньо пов’язана з рівнем інфляції в країні. Ось в Америці, наприклад, $100 вже багато років є найбільшою купюрою. А в тій же Росії, ви бачите, як тільки почали додруковувати купюри більшого номіналу, зарплати стали вимірюватися у десятках тисяч. Але не тому, що там люди заробляють багато, а тому, що гроші знецінюються”.

На думку експерта, в Україні поки що рано говорити про повернення до призабутих «мільйонів купонів», але якщо уряд не прийме системних заходів з приборкання інфляції (як то скорочення дефіциту бюджету, зниження темпів зростання цін), на купюрі номіналу 1000 грн ми не зупинимося .

А от президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило не вважає появу 1000-гривневої купюри ознакою гіперінфляції: “Так, інфляція є. Але нічого надприродного не відбувається. До того ж, за нашими прогнозами, інфляційна динаміка поступово буде сповільнюватися”.

За його словами, 500-гривневу купюру Нацбанк випустив п’ять років тому. За цей час інфляція зросла в середньому десь на 50%, тому поява купюри більш великого номіналу відповідає потребам нашої економіки в готівці. У зв’язку з цим цілком логічно, що це рішення приймається паралельно з рішенням відмовитися від 1-2-копійчаних монет, які вже не мають ваги.

З ним згоден і президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер: “Звичайно, інфляція у нас висока – і нам потрібні були великі гроші, але це не привід для паніки”.

Як би там не було, поступово гаманці українців полегшають. Щоправда, в одних завдяки тому, що більш великі купюри витіснять більш дрібні, а в інших – унаслідок того, що 1-2-копійчані монети, які створюють основну вагу в гаманці, вилучать з обігу.

Що зображено на самих великих купюрах різних країн

Країни Єврозони

Номінал: 500 євро
Що зображено: символи сучасної архітектури кінця ХХ століття
Аверс: фасад сучасної будівлі, 12 зірок – символ ЄС, європейський прапор
Реверс: сучасний міст з металу та карта Європи

Великобританія


Номінал: 50 фунтів стерлінгів
Аверс: портрет королеви Єлизавети II (як і на всіх купюрах)
Реверс: сер Джон Хублон, перший керівник Банку Англії

США

Номінал: 100 доларів
Аверс: учений, публіцист і винахідник Бенджамін Франклін.
Реверс: Індепенденс-хол (Філадельфія), де була підписана Декларація Незалежності

Росія

Номінал: 5000 рублів
Зображені пам’ятки Хабаровська
Аверс: Пам’ятник генерал-губернатору Східного Сибіру Муравйову-Амурському
Реверс: міст через річку Амур

Польща

Номінал: 500 злотих
Аверс: король Ян III Собеський
Реверс: королівський замок Яна

Які герої у нас ще залишилися не задіяні?

Експерти жартують: мовляв, ми вже всіх видних діячів «використовували» на дев’яти купюрах, так що на 1000-гривневій купюрі вже нікого зображати. У той же час мало хто знає, що у автора портретів на українських банкнотах Василя Лопати, крім затверджених худрадою Нацбанку ескізів банкнот випуску 1992 року, були ще три. Це ескізи п’ятисот гривень з портретами (на вибір) Григорія Сковороди і князя Данила Галицького. І 1000 гривень, на яких був засновник «Могилянки» митрополит Петро Могила. Але часи змінюються.

Вталій Капранов, письменник, видавець: “Звичайно, хотілося б, щоб 1000-гривневої купюри не було зовсім, тому що, як я розумію, її поява означає ще один стрибок інфляції. Але раз вже так сталося, то можна було б на ній змалювати портрет Івана Котляревського, який вніс значний внесок в українську літературу і культуру. Або ж зобразити на ній отамана Симона Петлюру, одного з лідерів українського національного руху. Або ж можна було б зібрати всіх, хто зображений на попередніх купюрах і посадити за накритий стіл, як це зробили американці на своїй дводоларовій купюрі, яка рідко зустрічається в ужитку”.

Вахтанг Кіпіані, журналіст: “На цій купюрі повинна бути зображена фігура, яка стала дійсно символом України, або те, що вона зробила символом. Навскидку можу сказати про двох таких людей, не представлених ще на наших грошах. Перша фігура – Володимир Івасюк. Його яскрава зірка вже зійшла з небосхилу, але пісня «Червона рута», безумовно, є одним з неофіційних гімнів української культури. У радянські роки її виконували по всьому Союзу, аж до Далекого Сходу, і пам’ятають зараз. А ще один варіант – Сергій Корольов, теж дуже масштабна фігура. До того ж він – «для всіх»: і родом із Житомира, і герой радянського часу, і патріотом країни був. Якщо міркувати з київської точки зору, то на купюру можна було б помістити «Динамо» 1975 року, ось ту фотографію з Лобановським на руках. Адже це теж символ першої нашої спортивної перемоги такого масштабу. Але в Донецьку, звичайно, образяться. Враховуючи, що ми живемо в дуже політизований час, можна було б також запропонувати об’єднуючий, але дискусійний прожект: зобразити разом Ковпака і Шухевича”.

Борис Возницький, директор Львівської картинної галереї, голова Конгресу української інтелігенції Львівщини: “Я зобразив би на купюрі чи Ігоря Рюриковича, або княгиню Ольгу – людей, які багато зробили для становлення Київської Русі і поява яких не викликало б протистояння”.

За матеріалами: Газета по-київськи