За словами фахівців, Андріївському узвозу, як і Андріївській церкві, загрожує значна небезпека
Київські активісти б’ють на сполох: перлина міста, Андріївська церква, може сповзти з Андріївського спуску на Поділ. Більш того, за словами фахівців. Андріївський узвіз гостро потребує захисту від забудов та реконструкцій.
Андріївська церква, побудована в 17 столітті в стилі бароко за проектом всесвітньовідомого архітектора Бартоломео Растреллі. Сьогодні через зсуви церква частково висить у повітрі, – говорить Ігор Гурчик, координатор громадянської організації «Наша земля».
Церква, як і верх Андріївського узвозу, є частиною Національного заповідника «Софія Київська», і формально знаходяться під охороною держави. Але Олександр Бригинець, голова постійної комісії Київської ради з питань культури і туризму, стверджує, що цього замало, і охоронною зоною варто було б оголосити весь Андріївський узвіз. «Якщо Андріївська церква зрушиться і буде рухатися вниз, весь спуск буде під загрозою руйнування, – пояснив він.
Бригінець стверджує, що міська влада планує спочатку відреставрувати спуск, а потім вже його охороняти. Причому, конкретних планів робіт з реконструкції йому так і не надали, навіть у відповідь на офіційні запити. Сама київська міська влада ситуацію не коментує. Андріївський узвіз і церква явно не числяться в списку об’єктів їхньої пильної уваги: на сайті київської адміністрації остання новина про Андріївську церкву датована лютим 2008 року.
Інтереси Пінчука і Ахметова
У той же час, Олексій Хавротенко, член громадської організації «Старий Поділ», говорить, що чув про плани двох з найбагатших українців Ріната Ахметова і Віктора Пінчука побудувати на Андріївському узвозі офісний центр і арт-центр.
Марина Макарова, фахівець зі зв’язків з громадськістю ЕСТА Холдингу, що відповідає за нерухомість Ахметова, пояснила, що існує проект редивелопмента фабрики «Юність», розташованої за адресою вул. Фролівська 9-11.
За її словами, на території фабрики “Юність” планується побудувати Багатофункціональний комплекс загальною площею більше 70000 кв. м. Концепція дизайну комплексу розроблялася декількома архітекторами. Таким чином, щоб майбутня споруда органічно вписувалося і відповідала своєму архітектурним оточенню, говорить Макарова.
«Але на Андріївському узвозі знаходиться тільки невелику ділянку будівлі – близько 10 метрів», – додала вона. «У даний момент ми розглядаємо можливість розміщення в даному комплексі зон різної функціональності – офісних і торгових приміщень, а також художньої галереї. Однак, на даний момент, розробка концепції знаходиться на стадії завершення».
У прес-службі «Пінчук Арт-Центру »сказали, що про плани Пінчука будувати що-небудь на Андріївському не чули, і коментувати нема чого.
Рятувати Андріївську церкву мають не київські чиновники, а компетентний комітет з охорони національної спадщини
Вадим Рибін, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук Національної академії наук України, говорить, що на Андріївському, в будь-якому випадку, «повинні вестися тільки роботи з реставрації та консервації, але не з реконструкції».
Рибін також говорить, що рішення з таких зон, як Андріївський, повинні прийматися не чиновниками, а спеціально створеним комітетом з охорони національної спадщини, членами яких можуть бути виключно експерти в цій галузі, і вибирати яких могли б жителі міста, як вони вибирають мера.
У той же час, проекти такого масштабу і питання захисту пам’яток архітектури, зокрема Андріївського узвозу, повинні публічно обговорюватися, щоб люди знали про плани та їх фінансування.
«У минулому році на захист пам’ятників повинні були виділити близько 22 мільйонів гривень з держбюджету, а реально дійшло всього близько двох», – нарікає Бригінець.
«Ви уявляєте, 20 мільйонів гривень виділяють на всі пам’ятники, – обурюється Михайло Дегтярьов, мистецтвознавець, член Національної об’єднання художників України. – Та одна тільки Андріївська церква вимагає 50 мільйонів гривень! А цього року взагалі з 20 мільйонів залишили вісім, решта віддавши на будівництво нового, найбільшого в Європі, храму на Либідській. А чи потрібно зараз будівництво чогось нового, якщо стільки храмів потребують невідкладної допомоги?»
Державна політика: все для Московського Патріархату
Храм Святого Воскресіння, який побудують біля станції метро «Либідська» у Києві, стане найвищим православним храмом Європи. Його висота досягне 120 метрів. На його будівництво в 2011 році Київська влада виділила 11 мільйонів гривень, хоча будують його виключно для потреб Московського Патріархату.
Рішення влади фінансувати цей проект з міської скарбниці викликало шквал громадської критики, на тлі інших преференцій, одержуваних від влади Московським Патріархатом і маси аварійних пам’яток архітектури, які потребують уваги та фінансування.
За словами Бригинця, гроші на пам’ятники можна було б направляти з доходів за використання символіки Києва, наприклад, – це близько 25 мільйонів гривень щорічно.
Олена Загребина
Андріївська церква. Вид з Подолу. XIX століття