1 травня у Житомирі в “КАВОМАНІЇ” (вул. Московська, 24-б) відбудеться відкриття виставки відомого фотографа Даніеля Камбуліва.
Якщо ви культурна і освічена людина – ви там обов’язково будете!
Є люди, які нічим не цікавляться, не мають хобі, проте є й ті, чиїх захоплень вистачить на кількох. Даніел Камбулів ? художник, колекціонер, графіст, каліграфіст, фотограф, рекламіст. Людина, яка з пристрастю, з вогнем в очах розповідає про свої захоплення, яка обожнює те, чим займається. Він відвідав більше 30 країн, а протягом останніх десяти років є частим гостем у Росії та Україні.
«Щаслива випадковість» ? так можна охарактеризувати нашу зустріч. Ідучи на виставку картин української художниці Євгенії Гапчинської, навіть і подумати не могла, що побачу дивовижні фотороботи ще одного митця. Перше, що кинулося в очі, ? книга, розгорнута на величезній фотографії на всю сторінку. Але яка то була фотографія!
?Більшість із нас проходять повз деталі, речі, явища природи, сприймаючи їх як буденну реальність, ?ділиться спостереженнями Даніел. ?А для того, щоб побачити їхню унікальність, необхідно не так і багато ? на хвильку зупинитися і уважніше до всього придивитися, «розплющити очі». Раніше я, як і більшість сучасних людей, котрі постійно кудись поспішають, не бачив усього того, що оточує нас. А якось зупинився і… аж подих перехопило! Так я відкрив для себе «натізм».
Це слово не шукайте в словниках ? воно авторське. Саме так Даніел визначив для себе новий напрям у мистецтві, головна суть якого ? через призму найдрібніших деталей побачити природу загалом, збагнути її велич.
Вищезгадана книга ? це ще й своєрідна автобіографія Даніела Камбуліва. Спершу зібрано картини ? найбільш раннє захоплення майстра, потім?авторські зразки каліграфічного написання літер і цифр та графічних зображень. Останній розділ ? фотографії, нове хобі. А всі роботи об’єднав такими словами: «Коли все стає простим».
Сфотографувати Мить не так і просто. Для того, щоб побачити її серед буденності, необхідно мати чуття, а щоб зробити фото зі смаком ? ще й талант. Часто доводиться довго чекати. Важливо опинитися в потрібний час у потрібному місці. Дика природа ? те, що найбільше «любить» камера Даніела. Мабуть, тому вже протягом десяти років він подорожує різними материками. Найбільше у захваті був від Гімалаїв.
До речі, Карпати – ще одне улюблене місце фотографа, адже це одне з тих місць, де природа частково залишилася незайманою. І чимало фото у новій книзі ?саме звідти. А ще є роботи з підписом «Буки». Це вже Малинський район на Житомирщині. За кілька десятків кілометрів від обласного центру майстер відкрив для себе красу українського Полісся. А от саме місто не припало митцю до душі, позитивне бачить хіба що у відсутності заторів на дорогах.
Йому неодноразово доводилося видиратися на гору чи пірнати у річку, проте Даніел не вважає це екстремальними умовами роботи, оскільки фізично добре підготовлений. Фотограф любить займатися спортом (картингом, мотокросом, веслуванням на каное тощо).
Він може цікаво і з захопленням розповідати про свої творчі досягнення та ідеї, а от розмови про особисте життя вважає недоцільними, проте… Народився Даніел Камбулів у Парижі. На запитання «Коли?» відповідає з посмішкою: «Не знаю. Іноді здається, що близько 120 років тому, хоча, звичайно, це нереально». А все тому, що вже встиг змінити 20 місць роботи, об’їздити багато країн Європи, Азїі та Африки. У юності відчував потребу пізнати світ, нині ж він шукає те, що його найбільше цікавить. До речі, у Франції, неподалік столиці, він побудував за власним проектом (Даніел, до всього, ?ще й архітектор) невеличкий будинок. Освіту здобув у Парижі й Тулузі.
За десять років подорожей країнами СНД він навчився писати імена російською мовою, вивчив з десяток слів, зорієнтувався у політичних баталіях в Україні, а один із його котів відгукується на кличку Потомучто. Після перших візитів до нашої держави у колекціонера з’явилося ще одне уподобання ? картини сучасних українських художників.
“?Найважливіше для мене ?- творити щось нове, оригінальне”, підсумовує Даніел Камбулів. “Заберіть у мене цю можливість творити і я не уявляю, як буду жити.
Юлія СОКАЛЬСЬКА, газета «ЖИТОМИРЩИНА», від 27 листопада 2010р., № 132 (19779)
