Вже четвертий рік поспіль відповісти на запитання «Куди вступати?» Українським абітурієнтам допомагає рейтинг вузів «Компас». Компанія СКМ в цьому році підготувала його 4-й випуск, до якого увійдуть 234 ВНЗ. Методика оцінювання не змінилася.
Як і раніше вузи підбирали так, щоб в них велася підготовка за напрямами: «Бізнес-економіка», «Право», «Інженерно-технічні», «IT», «Архітектура-будівництво». І як і раніше випускники і експерти визначали, які ВНЗ дають саме потребуючу роботодавцями освіту.
Наразі питання № 1 – на кого поступати, адже від цього кроку багато в чому залежить майбутня кар’єра. Тому вирішили проаналізувати, наскільки через 5 років будуть популярні спеціальності, за якими в 2010 році конкурс зашкалював: айтішники, юристи, економісти, міжнародники і маркетологи. А ще дізналися, які непопулярні зараз спеціальності через 5 років будуть на піку популярності у роботодавців.
IT-СПЕЦІАЛІСТИ: БЕЗХМАРНЕ МАЙБУТНЄ
«В «айтішників» проблем з роботою не було, немає і не буде і через 5 років», – хором стверджують експерти. Пояснити це просто. Все більше організацій приділяють увагу автоматизації своєї діяльності, і цей процес з кожним роком буде тільки набирати обертів. Тому попит на IT-послуги буде тільки зростати. Цьому буде ще сприяти інтерес до наших фахівців з боку іноземних роботодавців.
Які IT-фахівці в першу чергу необхідні? Це розробники програмного забезпечення (програмісти JAVA, С, C+ + і С #, . NET і веб-програмісти). До слова, IT-компанії готові навчати випускників вузів, ростити для себе кадри. Більшість великих компаній, наприклад, створюють програми стажування, а потім відбирають кращих до себе на роботу.
МАРКЕТОЛОГИ: ДОВЕДЕТЬСЯ ДОУЧУВАТИСЯ
У період кризи попит на них впав у три рази і всю першу половину 2010-го року залишався низьким (за даними JOB.ukr.net, на 4 вакансії претендувало 10 претендентів). Але, починаючи з літа 2010-го, ситуація покращилася. Компанії знову почали вкладати гроші в хороші маркетингові стратегії, а потім попит на маркетологів підріс. Експерти прогнозують стабільний попит на маркетологів і через 5 років, тому що будуть з’являтися нові компанії, для яких потрібні будуть маркетингові стратегії. Але в цій сфері теж не обійшлося без «ложки дьогтю»: зараз зростає популярність фахівців у сфері інтернет-маркетингу (просування бренду компанії, її товарів, послуг в мережі). Однак наші вузи не готують професіоналів такого роду. Більше того: роботодавці скаржаться на низьку якість підготовки маркетологів в цілому. Тому майбутнім фахівцям або доведеться багато надолужувати самостійно (наприклад, регулярно відвідувати спеціалізовані тренінги), або величезна перевага буде у абітурієнтів з іноземною «кірочкою» (там освіта все ж намагається йти в ногу з часом).
МІЖНАРОДНИКИ: ПОВЕЗЕ НЕБАГАТЬОМ
У міжнародників більше шансів потрапити на роботу в міжнародну компанію, ніж у звичайних юристів чи економістів, тому що вони розбираються не тільки в українських реаліях в галузі, а й у зарубіжних (хоча б теоретично). До того ж, на факультетах, де готують міжнародників (мова йде про профільні вузи), дають сильну мовну базу з двох іноземних мов.
Популярність цих фахівців через 5 років буде залежати від «самопочуття» міжнародних компаній в Україні. Поки динаміка розвитку подій обнадіює: після кризисного 2008-го компанії-«іноземки» почали повертатися в нашу країну. До того ж, вихід вітчизняних компаній на міжнародні ринки теж підвищить попит на таких фахівців. Але ця спеціальність не масова, тому попиту на велику кількість міжнародників не буде. У фаворі у роботодавців будуть випускники лише профільних вузів або фахівці із закордонним дипломом.
ФІНАНСИСТИ: КОНКУРЕНЦІЯ БУДЕ ПОСИЛЮВАТИСЯ
Оптимісти кажуть, що фінансовий ринок потихеньку стабілізується після кризи. Так, в 2010 році попит на кадри у фінансовій сфері значно виріс: наприклад, за даними rabota.ua, кількість вакансій у кінці 2010 року більша в 3 рази в порівнянні з кінцем 2009-го. Але є погані «новини» для фінансистів: тут є надлишок кадрів. У середньому кількість резюме перевищує кількість вакансій в 1,06-1,5 рази. А погіршити ситуацію через 5 років може тенденція до укрупнення банків (такий тренд вже спостерігається у Східній Європі). Це «загрожує» скороченням їх кількості і, відповідно, зниженням потреби в банківських співробітниках і посиленням конкуренції. Тому вступати на банкіра варто тільки тим, хто відчуває до цього справжнє покликання.
ЕКОНОМІСТИ: ПОТРІБНО ВЧИТИ СХІДНУ МОВУ
Що до економістів, то їх теж на ринку праці багато, як і юристів, а в період кризи попит на них дуже впав. Однак прогнози для них вельми оптимістичні. За словами експертів, економісти мають більше шансів на пристойне працевлаштування вже на старті кар’єри, а попит на цю спеціальність буде стабільним. Але є одне «але»: на сучасному ринку праці однієї тільки економічної «корочки», на жаль, недостатньо. Тому фахівці пропонують абітурієнтам-економістам зробити невелику надбудову до цього утворення, наприклад, вивчити іноземну мову. Англійська – це вже само собою зрозуміле. Важливо вивчити добре другу мову. А так як ринок виробництва товарів і послуг поступово зміщується на схід, то має сенс звернути увагу саме на якусь східну мову. Тоді через 5 років у вас не буде проблем з працевлаштуванням.
ЮРИСТИ: БУДУТЬ НЕОБХІДНІ ВУЗЬКІ СПЕЦІАЛІСТИ
Майбутнє цих фахівців через 5 років виглядає неоднозначним. Так, грамотні юристи потрібні практично в кожній компанії, але в той же час є достатньо ризиків у майбутньому, особливо для молодих фахівців. По-перше, юристів стали випускати багато непрофільних вузів, тому через надлишок кадрів попит на них зараз дуже низький. За даними сайту JOB.ukr.net, кандидатів в 4 рази більше, ніж вакансій. По-друге: через це посилилася (і буде посилюватися) конкуренція. Тому недосвідченому молодому «спецу» буде складно «увійти» в цей ринок. Ну і, по-третє, держзамовлення на юридичні спеціальності планують скоротити десь на 10-15%. Однак тим, хто все ж таки зважиться поступати на юриста, можна порадити отримувати диплом бакалавра тільки в профільному вузі, а в магістратурі вивчати вузьку спеціалізацію (наприклад, у нас не розвинене інтелектуальне, медичне і страхове право). До речі, є сенс доучуватися за кордоном, де спеціалізоване навчання – на дуже хорошому рівні.
СПЕЦІАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО
АГРАРІЇ. Сільське господарство, на думку наших експертів, – та галузь, яка, незважаючи ні на що, буде розвиватися в нашій країні. Ось тільки для її розвитку не вистачає хороших фахівців, які розбиралися б у нових технологіях. «Якщо парламент, як обіцяє перший заступник голови Адміністрації президента України Ірина Акімова, таки дозволить з 2012 року продаж земель сільськогосподарського призначення (в рамках земельної реформи планують почати продавати землю, зокрема – іноземним громадянам. – Авт.), то це буде найпотужніший поштовх уперед всієї галузі. А висококваліфікованих фахівців такого роду практично не залишилося – одні пенсіонери. Буде дефіцит. Тому я прогнозую практично 100-відсоткову потрібність випускників аграрних вузів через 5 років», – говорить Сергій Марченко.
ЕНЕРГЕТИКИ. «Думаю, майбутнє за фахівцями в сфері нетрадиційної, або альтернативної, «зеленої»енергетики. Її розвиток буде набирати все більше і більше обертів у міру виснаження ресурсів нафти і газу в світі. Вона буде грунтуватися на використанні поновлюваних (енергія сонця, вітру, гідроенергія або природна теплова енергія. – Авт.) та економних джерел енергії», – вважає Михайло Згуровський. У той же час зараз професія не є престижною, і кількість абітурієнтів, які вступають на ці спеціальності, – невелика (конкурс – в середньому 3-4 особи на місце). Тож через 5 років буде дефіцит.
НАНОТЕХНОЛОГІЇ І МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО. «Розвиток економіки та виробництва не стоїть на місці і потребує нових матеріалів. Розробки в сфері хіміо-та біотехнологій дають перспективи для створення, приміром, надлегких або надміцних матеріалів, які можна буде використовувати в різних сферах нашого життя. Наприклад, у будівництві або навіть у повсякденному житті (створення більш безпечних матеріалів для здоров’я людини). Тому висококласні фахівці в цій сфері будуть дуже потрібні», – говорить Володимир Бугров. До того ж, будуть потрібні фахівці, які зуміють конструювати нові матеріали і задавати їм потрібні властивості на молекулярному рівні (нанотехнології).
АРХІТЕКТОРИ. «Буде розширюватися інфраструктура міста – будуть будуватися мости, дороги, розв’язки, будинки та інші споруди – тому відповідні фахівці будуть у ціні», – вважає Олексій Мірошниченко.
ІНЖЕНЕРИ. З розвитком вітчизняної промисловості (у різних сферах) – буде рости і попит на інженерні спеціальності, однак при цьому, говорять експерти, потрібні сучасні фахівці, які вміють працювати з новими автоматизованими і комп’ютеризованими технологіями. “Такі фахівці і зараз отримують хороші гроші. Крім того, деякі компанії ще в 2008-му створювали так звані внутрішні університети: брали туди випускників і навчали їх «під себе». Незважаючи на кризу, така практика не припинилася», – говорить Наталія Бровченко.
МЕНЕДЖЕРИ ПО ЯКОСТІ І ЕКОЛОГІЇ. «Я вважаю, що в майбутньому буде великий попит на менеджерів з якості та екології: якщо харчова компанія експортує свою продукцію за кордон, то вона працює з урахуванням міжнародних стандартів, і в неї повинна бути служба якості та екологічної безпеки. А зараз таких фахівців практично немає, думаю, і через 5 років буде їх дефіцит», – ділиться своєю думкою Віталій Михайлов.
ЕКСПЕРТИ З ОЦІНКИ РИЗИКІВ. Після кризи багато компаній роблять будь-які активні вирішення більш обережно. «Тому моя думка: майбутнє – за актуаріями – експертами, які займаються розробкою методів розрахунку та оцінки ризиків: зараз багато керівників після кризи зацікавлені в запобіганні можливих ризиків», – говорить Олена Грищук.
ФІЗИКИ І ХІМІКИ. Фахівці впевнені, що з часом буде попит на спеціальності, які зараз не популярні серед абітурієнтів. Наприклад, це фізичні і хімічні напрямки. «У майбутньому будуть потрібні дослідники в галузі фізики, хімії тощо: з економічним розвитком будуть збільшуватися інвестиції в ці галузі», – вважає Віра Шатська.
ДЛЯ НЕВИЗНАЧЕНИХ
Визначитися з професією допоможуть професіограми – довідники професій з описом характеристик, які вимагає обрана сфера. Вони є на www.profigrama.ru, www.proforientator.ru або в книгах – Романова Є.С. «99 популярних професій. Психологічний аналіз і професіограми », Горбунова М.В. «333 сучасні професії та спеціальності: 111 інформаційних професіограм». А при міських службах зайнятості можна безкоштовно пройти профорієнтаційні тести.
Ще можна звернутися в студентські наукові товариства при вузах, де є кафедри психології. Також пограйте у гру «Порадник». Учасники розбивають листок на 3 рівні частини: у першій пишуть ім’я того, кому радять, у другій – відповідні йому професії і чому, в третій – ВНЗ, який рекомендують. Це допоможе подивитися на себе з боку.
ЕКСПЕРТИ:
Юрій Бобало, ректор Національного університету «Львівська політехніка»;
Наталія Бровченко, HR-директор професійного порталу rabota.ua;
Володимир Бугров, проректор на науково-педагогічної роботи КНУ ім. Т. Шевченка;
Олена Грищук, директор рекрутингової компанії «Форсаж»;
Сергій Довгич, PR-менеджер JOB.ukr.net;
Михайло Згуровський, ректор НТУУ «КПІ»;
Віталій Курило, президент Луганського національного університету ім. Т. Шевченка;
Сергій Марченко, керуючий партнер компанії SM Consulting;
Олексій Мірошниченко, віце-президент Конфедерації роботодавців України;
Віталій Михайлов, директор по країнах СНД компанії WORLD STAFF;
В’ячеслав Невінчаний, помічник президента з питань прийому та профорієнтації абітурієнтів Києво-Могилянської академії;
Юрій Палійчук, PR-менеджер порталу HeadHunter (hh.ua);
Віра Шатська, директор Першого Українського кадрового агентства;
Микола Фоменко, заступник директора Департаменту вищої освіти МОН.
За матеріалами: