У Чернівецькій області двоє чоловіків протягом шести місяців утримували в сексуальному рабстві 29-річну жінку, жительку Житомирської області. Нелюди замкнули її в підвалі і піддавали звірячим тортурам.
Буковинським правоохоронцям вдалося визволити з кошмарного рабства молоду жінку. Міліціонерам стало відомо, що в одному з сіл неподалік від Чернівців двоє чоловіків насильно утримують в підвалі жінку. З чуток, її примушували надавати інтимні послуги під загрозою тортур.
Щоб упевнитися в правдивості цієї інформації, добровільний помічник міліціонерів вирушив за вказаною адресою. Те, що він побачив у підвалі, повалило його в шок: рабині не дозволяли виходити на вулицю, тримали голою, били і всіляко принижували. Щоб змусити її обслуговувати клієнтів, нелюди кожен день вливали в жінку півлітра спирту! Господарі рабині обмовилися: мовляв, їх «іграшка» втратила товарний вигляд, і тепер вони роздумують, як би від неї позбутися.
«Після звільнення Таня три дні переживала сильний похмільний синдром»
Розуміючи, що в будь-яку хвилину нелюди можуть вбити жінку, співробітники міліції придумали хитру комбінацію. Ще одна помічниця правоохоронців погодилася зіграти роль посередниці, нібито бажає купити невільницю для її перевезення в один з європейських борделів. «Посередниця» зв’язалася з рабовласниками, торги тривали три дні. Врешті-решт зійшлися на сумі десять з половиною тисяч гривень. Торговці живим товаром зажадали заставу. «Посередниця» передала їм п’ятсот гривень. Після цього домовилися про зустріч на нейтральній території, де й мала відбутися угода.
Тим часом міліціонери навели довідки про рабовласника: виявилося, що обидва чоловіки раніше судимі за крадіжки. Одному з них виповнилося 50 років, його спільнику – 31 рік. Будинок, де утримували жінку, належав дружині старшого «господаря». Кілька років тому жінка поїхала до Італії і не цікавилася життям чоловіка. За словами мешканців села Молодія Глибочицького району, після звільнення з в’язниці господар будинку промишляв крадіжками. Його будинок стоїть самотньо на краю села, тому ніхто до ладу не знав, що в ньому коїться. Люди обходили цей ведмежий кут десятою дорогою. Побувавши в підвалі зловісного будинку добровільний помічник міліції розповів, що жінку містять в жахливих умовах: бруд, антисанітарія, поганий запах. За сексуальними послугами сюди зверталися в основному раніше судимі особи.
Работорговці призначили зустріч на вечірній час. Перед перевезенням рабиню напоїли алкоголем до непритомного стану – щоб не підняла крик і не зіпсувала угоду.
– Часом я приходила в себе і чула їхню розмову, – згадувала Таня (ім’я жінки змінене). – Вони обговорювали, чи не мало грошей запросили. Молодший сказав: «За неї більше не дадуть». У той момент мені було все одно. Хотілося одного – померти …
У домовленому місці мікроавтобус зустріла «посередниця» і передала чоловікам у руки 10 тисяч гривень. Після цього їй дозволили забрати «товар». Однак замість «посередниці» до мікроавтобуса кинулися оперативники, що ховалися у припаркованому неподалік машині. Торговців живим товаром повалили на землю, наділи на них наручники, а їх жертву доставили до райвідділу міліції. Операцією по звільненню жінки керував заступник начальника відділу по боротьбі з торгівлею людьми УМВС України в Чернівецькій області Олександр Кучейнік.
– Таня сиділа в моєму кабінеті як лялька, – розповідає Олександр Кучейнік. – Вона не розуміла, що сталося. Потім її раптом почало лихоманити, у неї побіліли губи. Таня прошепотіла: «Рятуйте, умираю». Я хотів викликати «швидку», але жінка пояснила, що їй потрібно випити трохи горілки. «Раніше я взагалі не пила, – вибачалася Таня. – Але вони вливали в мене стільки алкоголю, що я, напевно, вже стала алкоголіком. Адже я горілку і спирт пила, як воду».
Жінка була в такому жахливому стані, що я, не роздумуючи, вискочив на вулицю і кинувся до нічного магазину. Було п’ята ранку. Магазин виявився закритий. Почав голосно стукати у двері. Вийшла заспана продавщиця і стала обурюватися: мовляв, не бачиш, що закрита? Я показав міліцейське посвідчення. Продавщиця вибачилася, запитала, що потрібно. «Пляшку горілки, – видихнув я, – і швидко. Людину треба рятувати!» Продавщиця кинула зневажливий погляд і, стиснувши губи, видала пляшку.
Таня переживала сильний похмільний синдром ще два дні. Через добу після звільнення ми відвезли її до медичних експертів. Виявилося, що у крові жінки було три проміле алкоголю! Це еквівалент половини випитої пляшки горілки. Можна уявити, як ці нелюди накачали її спиртом.
«Плата за секс з невільницею була символічною: двадцять гривень або пляшка горілки»
Лікарі констатували у жінки множинні черепно-мозкові травми, перелом перенісся, шрами на обличчі і зап’ястях, рубці від опіків. На тілі жінки практично не було живого місця. Таню помістили в центр соціально-психологічної реабілітації. Там її відвідує тільки одна людина – її рятівник Олександр Кучейнік.
– Таня розповіла мені свою історію, – продовжує Олександр Кучейнік. – Вона жила з батьками в Житомирській області. Сім’я благополучна, батько займається бізнесом, дім – повна чаша. Однак відносини в батьків з єдиною дочкою були напружені. Причина – її позашлюбний син. Батько дитини відмовився одружуватися на Тані, і її батьки не змогли пробачити дочки такої ганьби. Тим не менш онука обожнювали. Втомившись від постійних закидів, Таня зібрала речі і поїхала до подруги в Чернівці. Знайшла тут роботу, зняла квартиру.
У жовтні минулого року жінка познайомилася з приємним, як їй здалося, молодим чоловіком. Одного разу кавалер запросив її на шашлики. «У мого друга прекрасний заміський будинок, – переконував шанувальник. – Поїмо м’яса, вип’ємо вина». Однак замість шикарного особняка, описаного кавалером, жінка побачила недобудований будинок. Господар будинку здався їй неприємним типом, і жінка відмовилася виходити з машини. Але шанувальник зумів переконати її зайти в будинок. Сказав, що це всього на п’ять хвилин. «Залагодимо деякі питання і відразу повернемося в місто», – пообіцяв кавалер.
Те, що сталося потім, жінка не в силах згадувати навіть зараз. Коли в реабілітаційний центр приїхали місцеві журналісти і спробували поговорити з Танею, у неї була істерика. Співробітники центру не могли заспокоїти її кілька годин. Після цього випадку Олександр Кучейнік заборонив пускати до неї репортерів.
– У Тані ніби стерті цілі фрагменти у пам’яті, – пояснює Олександр Кучейнік. – Напевно, через те, що її тримали в стані хронічного алкогольного сп’яніння. Чи таким чином мозок жінки захищається від хворобливих спогадів. Вона пам’ятає, що прокинулася в підвалі без одягу. Двері були замкнені. Мучителі не випускали її на вулицю цілих шість місяців! Коли жінка просилася в туалет, їй кидали сміття. Спочатку колишній кавалер і його дружок гвалтували її збоченими способами. Коли їм це набридло, почали пускати до неї своїх приятелів. Плата за секс з невільницею була символічною: двадцять гривень або пляшка горілки.
Жінка відмовлялася обслуговувати клієнтів, кричала, дряпалася, намагалася вирватися. Щоб заспокоїти рабиню, нелюди били її. Каструлею зламали перенісся, в результаті побоїв жінка кілька разів отримувала струс головного мозку. Не в силах терпіти біль і приниження, Таня кришкою від консервної банки порізала собі вени на лівій руці. Але тут у підвал зайшли «господарі» і перев’язали їй зап’ястя ганчірками. Тоді смерть рабині в їхні плани не входила.
«Більше всього на світі хочу забути цей жах і почати нове життя»
Нелюди майже не годували свою рабиню. Зрідка вони кидали їй шматок хліба або банку недоїдених консервів.
– Я бачив фотографію з паспорта Тані: це зовсім інша людина, – зітхає Олександр Кучейнік. – На фото – в міру вгодована, гарна молода жінка. А зараз Таня виснажена, як в’язень концтабору, постаріла і знівечена шрамами. Навіть обличчя змінилося: бліде, синці під очима, губи тремтять …
У ході слідства з’ясувалося, що її «господарі» купували у місцевих жителів півторалітрову пляшку спирту та поїли ним жінку протягом трьох днів. Дивно, як організм жінки витримував такі дози алкоголю. Та й взагалі, як вона винесла всі ці нелюдські знущання?!
– Коли шрами на руках затяглися, вони знову стали водити в підвал своїх дружків, – розповідала Таня. – Я не хотіла … Я їх просила … Але якщо відмовлялася обслуговувати чоловіків, вони обливали мене окропом. А одного разу кинули на розпечену плиту (підвал опалювався саморобної грубкою. – Авт.). Я встигла викинути вперед руки – захищала обличчя. Потім різко сіпнулася, і плита впала мені на ноги. Від болю я втратила свідомість. Потім вже робила все, що вони хотіли …
На руках і ногах жінки на все життя залишилися великі потворні рубці від цього пекельного катування.
У відношенні Тетяниних катувальників порушено кримінальну справу за фактом торгівлі людьми та звідництва. У найближчі дні до звинувачення додадуть ще дві статті – «Незаконне позбавлення волі» і «Заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості». Судово-медична експертиза визнала затриманих осудними. Вони дають свідчення, але не можуть чітко пояснити мотиви своєї жорстокості. Їм загрожує від восьми до п’ятнадцяти років позбавлення волі.
Олександр Кучейнік приносить Тані продукти і книги. Вона розпитує його про те, що змінилося за останні півроку. Їй цікаво, що нині в моді. До жінки повертається інтерес до життя.
– Спочатку я не могла спати: мучили кошмари, – каже Таня. – Снилося, що я знову в підвалі … Постійно думаю про шестирічного сина. Як він там без мене? Скучає? Дуже хочу його побачити. Але як зможу розповісти батькам про те, що зі мною сталося? Соромно зізнатися комусь, через що я пройшла.
В останні дні у Тані налагодився сон, з’явився апетит.
– Найбільше на світі хочу забути цей жах, – зізналася жінка. – Хочу почати нове життя.
Днями Таню відправили до Києва, в реабілітаційний центр для жертв насильства. Тут за спеціальною програмою з нею працюють психологи, пишуть .