Міста народжуються, живуть і трапляється, помирають, перетворюючись на туристичні визначні пам’ятки. Страшні, постіндустріальні пейзажі покинутих і поступово зруйнованих природою творінь рук людських виявляються надзвичайно привабливі для туристів. Ось десять найстрашніших з покинутих міст, які можна відвідати відносно легко.
Прип’ять, Україна
Дата початку кінця цього міста відома: 26 травня 1986 року сталась страшна аварія на чорнобильському атомному реакторі. Через кілька днів після цього Прип’ять була повністю евакуйована. Вона ніби назавжди залишилася в 80-х роках. Майже все – від побутових предметів до віконних рам і дверей – за останні десятиліття було розграбовано. Будинки поступово перетворюються на руїни і заростають деревами. Незважаючи на застереження вчених про те, що район залишається небезпечним, останнім часом у мертве місто стали досить часто водити екскурсії.
Санджі, Тайвань
В кінці 70-х років минулого століття на північному узбережжі Тайваню неподалік від Тайбея з використанням новітніх технологій того часу було побудоване унікальне місто-курорт. Оригінальні будинку-тарілки призначалися американським офіцерам. Але пожити в цьому місті їм так і не вдалося: через фінансові труднощі в 1980 році проект був заморожений. В кінці 80-х там вирішили зробити сучасний готель з причалом для яхт, але через негаразди серед керівництва будівництво знову довелося зупинити. Це місце користується поганою славою: під час будівництва там постійно з незрозумілих причин гинули робітники. Зате туристів це не лякає: у покинуте містечко постійно приїжджають любителі полоскотати нерви.
Крако, Італія
Невеличке мальовниче місто, побудоване на краю скелі в регіоні Базіліката, з часу свого заснування в VIII столітті н.е. страждало від загарбників і землетрусів. В кінці минулого століття після чергового природного катаклізму виявилося, що скелі під містом поступово руйнуються, і тому жителі були змушені його залишити. Офіційних екскурсій до Крако немає: сміливці вирушають туди на свій страх і ризик – скеля може обвалитися в будь-який момент.
Колманскоп, Намібія
На початку ХХ століття приатлантичний район Намібії охопила «діамантова лихоманка». Першим про неограновані діаманти дізнався якийсь німець Август Штаух. Через кілька років він перетворився на мільйонера, а в пісках досить швидко з’явило акуратне німецьке містечко з театром і першою в цій країні трамвайною лінією. Але через кілька десятиліть всі діаманти були здобуті, жити посеред пустелі, де немає води, зате постійно дмуть вітри і бушують піщані бурі, було нелегко, тому жителі поступово залишили Колманскоп. Але місто не було повністю засипане пісками: намібійці перетворили його на місцеву визначну пам’ятку і успішно заробляють на мандрівниках.
Острів Хашима, Японія
У 1810 році на величезній скелі, розміщеній в 15 кілометрах від Нагасакі знайшли вугілля. Земля Японії не балує корисними копалинами, тому навіть у такому малопридатному для життя місці швидко виникло справжнісіньке шахтарське поселення. Ще через століття на Хашим були побудовані навіть військові заводи: на площі в один квадратний кілометр жили близько 5 тисяч робітників. Це був найбільше густонаселене місто світу. Але до 1974 року вугілля на острові не залишилося, робити там стало нічого, і місто стало привидом. Нині там постійно бувають мандрівники, і планується навіть перетворити покинутий острів у музей.
Орадур-сюр-Глан, Франція
Під час Другої світової війни нацистські війська прийшли в селище Орадур-сюр-Глан в департаменті Лімузен і по-звірячому вбили 642 особи. Вижити вдалося тільки 20 місцевим жителям, які встигли покинути село до приходу німців, і одній жінці, випадково вцілілої під час розправи. Після війни було вирішено залишити це селище недоторканим, перетворивши його в меморіал. З 1944 року там збереглися напівзруйновані будинки, обгорілі автомобілі, а неподалік виник новий Орадур-сюр-Глан.
Централія, Пенсільванія, США
У 1962 році на міському звалищі містечка Централія почалася пожежа. На горе, вогонь потрапив в отвір вугільної шахти під містом, і тому його не можуть погасити до цих пір: від тріщин в дорозі, з утворених на поверхні землі воронок йде отруйний дим. Місцеві жителі не відразу звернули увагу на погіршення здоров’я, але приблизно за пару десятиліть більшість з них поступово переїхали в інші регіони, хоча з десяток людей живе в Централії до цих пір. Відвідувати «палаюче місто» небезпечно, але відчайдушні мандрівники все-таки наважуються на це.
Хамберстоун, Чілі
У знаменитій пустелі Атакама чимало цікавих місць. Одне з них – шахтарське місто-привид Хамберстоун, оголошений в 2005 році об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У XIX столітті, коли в пустелі були виявлені селітряні копальні, в цих місцях розпочався нітратний бум. До 20-40 років минулого століття Хамберстоун перетворився на процвітаюче селище. Але коли земля перестала дарувати людям мінерали, жителі почали виїжджати, і в 1961 році місто повністю спорожніло. Там збереглися будинки, інтер’єри жител, так що, побувавши в цьому місці, ви зможете скласти уявлення про те, як жили люди півстоліття тому.
Боді, Каліфорнія, США
Ще одине шахтарське місто, процвітаюче за часів американської «золотої лихоманки», можна побачити східніше від Сан-Франциско в Каліфорнії. У середині позаминулого століття там знайшли велике родовище золота. До 1880 році в Боді проживали вже близько 10 тисяч чоловік, працювало 65 салунів, 7 пивоварень, було збудовано декілька церков і залізничну станцію і з’явився навіть власний китайський квартал. Але золотий потік вичерпався, і до середини ХХ сторіччя місцевих жителів у Боді не залишилося.
Каякей, Туреччина
У 8 кілометрах від Фетхіє знаходиться грецьке село-привид Каякей. Люди оселилися на цьому місці близько тисячоліття тому, а залишили його в 1923 році через популяційний обмін, коли тисячі православних греків, які проживали в Туреччині, були обміняні на турків, які жили в Греції. Зараз у Каякей збереглося більше 500 будинків, церква, школа. Сюди приїжджають туристи, а землі навколо поступово освоюють місцеві фермери.
За матеріалами: