Дитячий світ – інший. Діти дивляться на світ великими очима. Все пізнають, радіють щиро. Інколи хочеться хоча б на годинку опинитися на цій дитячій планеті, де чудеса і є реальністю.
Ось, наприклад, скільки у дитини радості від того, що вона залізла у величезну бульку і стрибає у ній на воді. Можливо, ці хвилини і є найщасливіщими у всьому земному житті людини. Миттєвості, коли над тобою не тяжіє вантаж життєвого досвіду, лише ти, булька і вода.
Дорослим складніше досягнути такого стану. Коли ж хтось із тих, кому за …цять починає щиро радіти життю, повністю зливаючись з Всесвітом у відчутті свого внутрішнього щастя, відкинувши подалі усі життєві проблеми та негаразди, яких він набрався за своє суспільне життя, як собака бліх, стає схожим на ту дитину, яка, стрибаючи у бульці, не звертає уваги на випадкових перехожих, тим більше – їхню думку про себе… у ту ж мить ця доросла людина, яка знову подивилася на світ дитячими очами, ризикує почути від оточуючих приблизно таку фразу: “Ти що здурів?”, “Чювак, за тобою Гуйва плаче (або Глєваха – кому що ближче)”, “Ти неадекватний”, ну і так далі…
Можливо, тому ми і не побачили у цій бульці в районі Східної у Житомирі дорослих людей, які б як діти стрибали у ній, насолоджуючись відчуттям щастя, яке не потребує грошей, квартир, машин, слави, посад, визнання. Хоча, як розповів касир атракціону, булька витримує вагу до 100 кілограмів, тобто стрибати у ній може більша половина дорослого населення Житомира. Зрозуміло, що булька це метафора і ми нікого не закликаємо у неї залазити…
Фото: Александр МАЙСТРУК