ТОП-10 cамих дивних спиртних напоїв у світі

Літня відпустка – чудова нагода не лише відвідати далекі країни, а й скуштувати екзотичні страви та напої. Наприклад, пиво з молоком в Японії або горілку з картоплі в Швеції.

Karlsson’s Vodka (Швеція)

Ця шведська горілка робиться виключно зі шведської картоплі з урахуванням розміру, сорту картоплин і року врожаю. Один з творців горілки Absolut Борье Карлссон, який створив картопляну горілку, придумав називати шведську картоплю «золотими виноградинами шведської землі». У лінійці Karlssons Vintage поки що представлені три роки (2004, 2005 і 2006), причому існують як single-malt сорту (зроблені з картоплі одного виду), так і змішані купажі (Karlssons Gold і Karlssons Gold 25). Зокрема, є горілка, зроблена з молодої картоплі, що росте на мисі Бьяре.

Кожна пляшка пронумерована, до неї додається буклет із зазначенням місця зростання картоплі, особливостей сорту, історією фермерського господарства-виробника та описом погодних умов у даному році.

Міцність: 40 градусів. Ціна: $40

Bilk (Японія)

Пивовари з Хоккайдо випустили пиво, що на третину складається з молока. Придумав нове пиво син менеджера алкогольної крамниці в Накасібецу, коли в березні 2006 року на молочних фермах острова Хоккайдо сталося перевиробництво молока. Молодий чоловік вирішив виправити ситуацію і домовився з пивоварнею Abashiri Beer, знаменитої своїми кольоровими сортами пива – блакитним, зеленим і червоним. Пиво з молоком, що привело до розробки досить складної рецептури (у молока низька температура кипіння і високий вміст крохмалю, так що замінити їм воду виявилося непросто), несподівано тепло прийняли місцеві жителі. Молочне пиво стало легким, приємним напоєм, в результаті чого молоко було врятовано, а марка Bilk (beer + milk) несподівано прогриміла на весь світ. Правда, на англійській дієслово to bilk означає «надувати».

Міцність: 5 градусів. Ціна: ?380 ($3.12)

Sam Adams Utopia Beer (США)

Це пиво продається під гаслом «найміцніше пиво на Землі» – у ньому 27 градусів. Американська пивоварня Boston Beer Company до випуску Utopia Beer створила пиво Triple Bock (вміст алкоголю 17,5 градуса) і Millenium (21 градус). Пиво Utopia з’явилося в 2002 році і спочатку випускалося як 24 градусне, але потім пивовари додали ще три. Напій позиціонується як діжестів і на смак швидше нагадує щільний гіркуватий портвейн. Вариться з віденських, моравських та баварських солодів і чотирьох видів хмелю з додаванням кленового сиропу, а потім витримується не менше року в бочках з-під коньяку, портвейну та шеррі. Це малотиражне пиво: в 2009 році було зварено приблизно 53 бареля (12 000 пляшок). Utopia Beer випускається в спеціальних флягах місткістю 0,75 л, нагадують мідні пивні кеги, і продається в середньому за $150. Зустрічається воно нечасто, до того ж в 14 американських штатах пиво такої міцності продавати заборонено.

Правда, у світі є пиво і міцніше: в грудні 2009 року німецька пивоварня Schorshbrau випустила пиво міцністю 40 градусів, а шотландці Brew Dog в травні 2010-го перебили їх ставку 41-градусним пивом. У цьому ж місяці Schorshbrau відповіли 43-градусним Schorschbock.

Міцність: 27 градусів. Ціна: $150

Mamma Mia Pizzabeer (США)

Це пиво – продукт маленької сімейної броварні з Іллінойсу. Власники пивоварні Том і Атена Сіфурт не приховують, що надихалися книжкою Radical Brewing чиказького дизайнера і пивовара-любителя Ренді Мошера. Багато в чому саме завдяки впливу Мошера в Америці поширилася мода на приватні пивоварні, що експериментують з рецептами – вони варять пиво з кленовим сиропом, перцем, коріандром, коноплями, медом та часником (у Мошера, до речі, згадуються і куди дивніші речі: з грибами, крабовими очима і нагрітої гальки).

Mamma Mia Pizzabeer – це пиво зі смаком орегано, помідорів, часнику та базиліку. При його виготовленні подружжя Сіфуртов дійсно використовує піцу «Маргарита»: її розмелюють в кашу, засипають в полотняний мішок і довго заварюють в окропі як чайний пакетик. Потім настій зливається і на ньому вариться ель. Практично всі, хто пробував Mamma Mia Pizzabeer, відзначають сильний і моментально впізнаваний запах піци – і ще більш сильний часниковий післясмак.

Міцність: 4,6 градуса. Ціна: $2,50

Ялинове пиво (Канада)

У ялинового пива – напою, звареного зі свіжого лапника з додаванням цукру або патоки, – довга історія: аж до початку XX століття його активно варили в Америці, Канаді, Шотландії та Скандинавії. Ялинове пиво з цукром робив на своєму кораблі ще капітан Кук: вважалося, що воно добре допомагає від цинги. Зберігся лист британського віце-адмірала Семюеля Грейвса, датоване 1775 роком, в якому він настійно рекомендує напувати солдатів і моряків саме корисним для здоров’я ялиновим пивом, а не ромом, яке пробуджує в людині найгірші нахили.

У французьких провінціях Канади ялинове пиво варили приватним чином аж до 1940-х, а пізніше канадський філія «Фанти» навіть випускала безалкогольну ялинову газовану воду.

Але справжнє ялинове пиво варить тільки одна пивоварня в світі – новозеландська Wigram Brewing Co: вони стверджують, що використовують саме рецепт 1773 року. Це щільний напій з дуже сильним хвойним запахом і несподіваним чайним присмаком (у складі пива є чайне дерево Манука). Незважаючи на запущену вірусну рекламу, яка намагалася рекламувати ялинове пиво як національний новозеландський напій, хітом воно так і не стало, а в одній з рецензій його назвали «коктейлем із зубної пасти, болотної вогкості і зпитого чаю».

Міцність: 5 градусів. Ціна: $5,80

Чіча (Латинська Америка)

Цей давній напій пили ще інки. У самому традиційному варіанті виготовлення жінки жують сухі зерна жовтого або пурпурного маїсу, а масу заливають водою і залишають бродити до потрібної міцності. Ензими в слині розщеплюють кукурудзяний крохмаль, перетворюючи його в мальтозу – саме так (жуючи зерна) раніше робили і багато інших напоїв, наприклад, саке. Молочно-жовту рідину, що утворюється, подають у гарбузах.

Різновидів чічі існує безліч. У басейні Амазонки чічу роблять з касави, в Болівії чічу варять з амаранту, в Колумбії та Еквадорі – з кіноа, ананасів і рису. Найбільш рідкісний сорт – «чіча де молле», яку роблять в перуанському місті Хуанта з плодів місцевого дерева Молле (більш відомих як рожевий перець). «чічу де молле» відрізняє від інших особливо тонкий смак і, як вважається, найбільш жахливе похмілля з усіх відомих людству.

Міцність чічі також буває різною: від майже безалкогольної до 50-градусної. Сьогодні традиція вживання чічі знаходиться в занепаді – не в останню чергу через особливості приготування. Болівійський уряд навіть запустив агітпрограмму «П’єш чічу – поширюєш туберкульоз».

Існує бутильована версія безалкогольної маїсової чічі, яка робиться шляхом проварювання качанів червоного маїсу з ананасами, корицею і гвоздикою. У Чилі продають у пляшках виноградну і яблучну чічу – 8-градусну бормотуху, що має досить слабке відношення до справжньої кукурудзяної чічі.

Втім, є ймовірність, що чічу чекає друге народження – екстремальні пивовари з американської пивоварні Dogfish Head торік зварили 10 кегів фірмової чічі, розжувавши за допомогою добровольців 10 кг висушеної перуанської кукурудзи.

Міцність: 3-50 градусів. Ціна: залежить від країни, якості та міцності напою

Тонгба (Індія і Непал)

Пам’ятка гірського Непалу і прилеглих до нього індійських штатів Сіккім і Дарджілінг, тонгба робиться з звареного і загравшого пшона. Отримана каша присмачується травами і залишається сушитися на термін від місяця до півроку, після чого основа для тонгби готова. П’ють її гарячою зі спеціальних полірованих дерев’яних кухлів: заповнену пшоном кухоль заливають окропом і тягнуть алкоголь через соломинку з фільтром, підливаючи окріп (зазвичай тонгба витримує до шести заварок).

Міцністю і смаком тонгба трохи нагадує ель, але з яскраво вираженим кислуватим хлібним смаком. Вона не дуже міцна, але напитися нею простіше, ніж здається, особливо на високогір’ї. До того ж, завдяки різній якості і ступеня ферментації пшона, смак тонгби сильно різниться від села до села. У Непалі, в Тибеті і Бутані також роблять схожий на тонгбу кислуватий напій чаанг – не з пшона, а з рису або ячменю з імбиром. За легендою, особливими любителями чаанга вважаються єті, які часто обнишпорюють гірські села в пошуках випивки.

Міцність: 6-8 градусів. Ціна: 10 рупій

Пульке (Мексика)

Народний мексиканський напій з тисячолітньою історією робиться з ферментованого соку агави. За однією з легенд, пульке винайшов божественний опосум, який випадково заліз всередину заростей агави, націдив собі загравшого соку і став першою сп’янілою істотою у всесвіті. Згідно з іншим міфом, пульке подарувала світові божество агави Майахуель, а сік, що збирається на листках агави, – це її кров. Варто також згадати дітей Майахуель, відомих ацтекам як Центзонтоточтін, тобто «400 кроликів”. Ці священні кролики – боги випивки, і кожен відповідає за різні стадії сп’яніння.

За часів ацтеків пульке вважався священним напоєм – пити його могли тільки жерці і знать під час ритуальних свят, а також люди похилого віку і вагітні жінки. Пізніше пульке став доступний всім, і в XVIII столітті на його виробництві зробили собі статок багато мексиканських аристократів. На початок XX століття в одному Мехіко-сіті було кілька сотень «пулькерій» – барів, де подавалося пульке. Смертельний удар пульке завдала зростаюча популярність пива. Пульке дуже швидко стало вважатися простонародним напоєм і поступово вийшло з моди.

Пульке практично не підлягає транспортуванню, і всі спроби випускати комерційні версії пульке в пляшках і банках особливим успіхом не увінчалися. До того ж його рослинний смак, терпкий і кислуватий, європейцям швидше незрозумілий. Сьогодні споживання пульке становить менше 10 відсотків від загального обсягу споживаного в Мексиці алкоголю.

Міцність: 5-8 градусів. Ціна: $0,60

Хандія (Індія)

Напій племен, що живуть на плато Чота Нагпур в Східній Індії, робиться з ферментованого рису, місцевих трав і сіна. Головна складова хандії – брикети «рана», які роблять з шести різновидів гірких лісових трав і коріння. Зібрані трави сушать і розтирають в порошок, потім змішують з рисової борошном і скачують у маленькі колобки, які залишають на кілька днів сушитися на сонці. Правильно приготовлену рану перевіряють, кидаючи в багаття: брикет повинен спалахнути і згоріти без залишку. Готову рану змішують з рисом і варять, а отриману кашу залишають бродити на сонці ще на два дні в спеціальних глиняних чанах. Віджата після ферментації каламутна рідина міцністю 8-10 градусів – це і є хандія. Хандію готують тільки жінки, причому в процесі приготування їм заборонено розмовляти. Якщо ж хандія робиться для ритуальних потреб, жінкам необхідно з ранку зробити обмивання і переодягнутися у все чисте.

У хандії найбільш неоднозначна репутація з усіх індійських алкогольних напоїв: у племенах вірять, що це найкорисніший напій на світі, який особливо хороший влітку, тому що він «охолоджує шлунок». Вважається, що на одній хандії можна спокійно прожити кілька днів, до того ж, вона допомагає просвітлити свідомість. Тим не менше, серед європейців ходять наполегливі чутки про серйозні отруєння і інші неприємні випадки, пов’язаних з хандією: як саме діють трави, що входять до складів «рани», ніхто серйозно не вивчав. На смак хандія нагадує розбавлену рисову горілку з гіркуватим трав’яним присмаком, і її часто продають при дорогах і на маленьких сільських ринках.

Міцність: 8-10 градусів. Ціна: 4-5 рупій

Щуряче вино (Китай, Корея)

Китайське вино, настояне на новонароджених щуренятах, є традиційною китайською продукцією з багатою історією. Щурят заливають рисовою горілкою і залишають настоятися протягом року. У Китаї і Кореї вірять, що отриманий таким чином напій володіє чудовими цілющими якостями і лікує все, від хвороб нирок до застуди. Вважається, що мишенята не повинні встигнути відкрити очі перед тим, як захлинутися, – тоді напій буде особливо цілющим.

Ідея, при якій живі істоти віддають напою дорогоцінну енергію «ці», популярна в Азії як мінімум 15 століть. На цьому ж принципі заснована не менш популярна в Китаї «настоянка з трьох ящірок», приготовлена з горілки і живих геконів, а також в’єтнамська настоянка на кобрі. На смак всі вони схожі: це дешева рисова бормотуха з неприємним важковизначеним присмаком. Те, заради чого споживачі йдуть на такі жертви, пояснюється просто: кажуть, подібний алкоголь діє сильніше віагри.

Міцність: 40-57 градусів. Ціна: залежить від регіону і якості напою

За матеріалами: