Береш у руки косу, або серп, підходиш до краю поля. Кисити жито толком не умієш, серпом жати – тим паче. Але спрацьовує якийсь механізм і у тебе все виходить. І коса косить, і жито жнеться. Просто знаєш, що так робили у свій час ті, з чийого роду ти вийшов. А якщо робили вони, то й ти умієш!
Долучитися до народних жнив, коли жито збираєтся вручну, а не комбайном, минулої п’ятниці змогло багато людей. Ними стали місцеві жителі села Городське Коростишівського району Житомирської області, художники, люди мистецтва, чиновиники з Житомира та Коростишева, журналісти, молодь, дітвора. Перед цим урочисто відкрили фестиваль.
Спека стояла неймовірна. Якраз така погода, як, зазвичай, і буває на жнива. Сонця було стільки, що все навкруг аж світилося! А там де сонце та гурт добрих людей – завжди гарний настрій. Отож, жали жито усі учасники та гості поліського етнофестивалю “Житичі”, який проходить у поліській хаті під солом’яною стріхою, дбайливо відновленій житомирським художником Юрієм Камишним, який оспівує поліський побут, відроджує його, усіляко наслідуючи народну спадщину у своєму повсякденному житті.
Поліська хата вже об’єднала багатьох людей. Хліборобський рік триває. Наступним святом стане «Молотьба», яка пройде 1-2 серпня. Далі, 21 вересня – очікуване і найщедріше «Свято врожаю». Ну, і, звісно, 14 жовтня – «Покрова».